Укрїнська мова

Фонетика. Графіка. Орфоепія.

5 клас

Варіант 1

1.У якому рядку в усіх словах не ставиться апостроф?

А)  поголів..я,  безриб..я,  п..ють;

Б)  торф..яний,  без..язикий,  пв..яблука.;

В) моркв..яний,   духм..яний,  різдв..яний.

2. У якому рядку в усіх словах пишеться апостроф за олдним правилом?

А) з..єднаний, з..явитися, Лук..янівка;

Б) дев..ять, п..явка, об..єм;

В) пів..яблука, пів..європи, пів..яруса.

3. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

А) з’єднаний, без’ядерний, з’явитися;

Б) свято, цвях, торф’яний;

В)надвечір’я., міжбрів’я, бур’як.

4. У якому рядку всі іншомовні слова пишуться з апострофом?

А) інтер..єр. грав..юра, кур..єр;

Б) об..єктив, ін..єкція, кар..єризм;

В) кап..шон, об..єкт, прем..єра.

5. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

А)машинний, змінний, цінний, старанний;

Б)розніжений, розброєний, безземельний, беззаконня;

В) здоровений, незбагнений, невпізнаний.

6. У якому рядку у словах немає подвоєння літер?

А) нездолан..ий, незрівнян..ий, нескінчен..ий;

Б) нездолан..ий, незрівнян..ий, нескінчен..ий

7. У якому рядку наявне подвоєння букв на позначення збігу однакових звуків на межі префіксаі кореня?

А) ллється, ззовні, оббризкати;

Б) юннат, віддзеркалення, ссавці;

В) роззброєний, безземельний, беззаконний

8. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

А) вілла, бароко, інтермецо;

Б) імміграція, контрреволюція, манна;

В) брутто, нетто, сумма.

9. У якому рядку всі слова в орудному відмінку пишуться з подвоєним приголосним?

А) повідь, міць, честь, молодість;

Б) подорож, ніч, щедрість, кров;

В) річ, сіль. Тінь, мідь.

10. У якому рядку всі слова пишуться з подвоєним приголосним?

А) угід..я, від..ати, щоден..о, впевнен..о;

Б) ден..ий, шален..ий, щаст..я, ніс..я;

В) пас..я, без..убий, старан..ий, тін..ю.

11. У якому рядку усі іншомовні слова пишуться з однією літерою?

А) нет..о, брут..о, тон..а, інтермецо..о;

Б) Рус..о, Шіл..ер, Гол..андія, Ніц..а;

В) фортис..мо, піанім..о, барок..о.

12. У яких іншомовних словах допущено помилки?

А) директор, поні, журі, Чилі;

Б) цистерна, гігант, леді, Арктика;

В) жираф, пріоритет, тітан, візит.

Фонетика. Графіка. Орфоепія.

5 клас

Варіант 2

1. У якому рядку всі слова пишуться з ь.

А) прияз..нь, вічніс..ть, кіл..це, ремін..

Б) поділ..ський, ковал..ський, пол…сякий;

В) нен..ці, дон..ці, склян..ці, баб..ці.

2. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

А) рученька, голівонька, ніженька;

Б) вузько, низько, сильно, корисно;

В) доньчин, неньчин, тітьчин, Парасчин

3.Поставте подані іменники у Д. в. У якому варіанті  в іменниках пишеться м’який знак?

А) Маланка, Параска, Оленка

Б) донька, ненька, талька.

В) галка, палка, рибалка.

4. У якому рядку допущено орфографічну помилку?

А)  зоряний, буря, різдвяний;

Б) з’явитися, без’ядерний, дзв’якнути

В) кров’ю, верф’ю, матірю, Лук’ян.

5. У якому рядку слова пишуться без апострофа?

 А) інтер..єр, ін..єкція, об..єкт, п..єдестал;

Б) пів..яблука, моркв..яний, пір..їна;

В) тьм..яний, духм..яний, мавп..ячий.

6. У  якому варіанті до словосполучення дібрано слово неправильно?

А)  якого не впізнали – невпізнаний;

Б) якого не перемогли – непереможений;

В) якого не можливо вблагати – невблаганний;

7. У якому варіанті немає подовження м’яких приголосних в іменниках середнього роду на –я?

А) облич..я, суцвіт..я, бажан..я;

Б) тел..я, порос..я, щен..я;

В) Іл..я, зран..я, спросон..я.

8. У яких словах іншомовного походження подвоюються букви внаслідок збігу?

А) манна, ванна, нетто, брутто;

Б) Діккенс, Руссо, Ясси, Шіллер;

В) ірреальний, контрреволюційний. Іммігрант.

9. У якому рядку усі слова написані без помилок?

А) подвіря, подвоєння, бьє, нетто;

Б) усний, сузір’я, Бразилія, деревяний;

В) лев’ячий, працьовитість, віддаль, обличчя.

10. Від поданих іменників утворіть прикметники, в яких би збіг однакових приголосних звуків на письмі передавався подвоєними буквами.

День, кордон, район, зміна, стіна, година, трава, бетон, мільйон, рівнина.

11. Від поданих слів утворіть іменники, поясніть чергування приголосних.

Одеський, вінницький, турецький, сумський, козацький.

Фонетика. Графіка. Орфоепія.

Варіант 1

1. Фонетика як розділ науки про мову вивчає ………………….

2. Назвіть рядки, у яких кількість букв і звуків однакова, кількість букв більша, кількість букв менша:

А) шаблею, п’ятий, їжак, тобою,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Б) спокій, доля, розцвітають,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

В) бджола, сидить, братський,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

3. Позначте слова для переносів з рядка в рядок:

Сім’я, алея, ходжу, віджити, вийшов, промчав.

4. Виправте помилки. Перепишіть із виправленими помилками (тобто правильно)

Перший сніх

Шче вчора соничко так гріло,

Чабан з отарою бродив,

 Озиме поле гомоніло,

І лист у лузі гомонів.

Согодні ж степ увесь неначе

Заслав сріблястий оксамит,

І вітер жалісливо плаче

І сонце ллє не той мов світ.

5. Запишіть слова в алфавітному порядку.

 Мінськ, Київ, Тбілісі, Ташкент, Баку, Борнео,.Рига,.Рим,   Таллінн, Токіо,.Комарово

6. Зробіть фонетичний розбір слів:

Джміль, цькувати, щеня.

7. Запишіть слова, вставляючи букви.

В..ликий, кл..котіти, кр..ве, н..су, д..р..во, с..л..зень, мал…сенький, справ..дливий, хлоп..ць

8.  Прочитайте прислів’я, вставте пропущені звуки.

 Пр..вд..   в пр..казках шукай.

9. Запишіть фонетичну транскрипцію речення.

Прислів’я плодючі й живучі.

Фонетика. Графіка. Орфоепія.

Варіант 2

1. Склад це -…………………………………………………………..

2.  Утворіть від поданих слів інші їх форми або спільнокореневі слова. У яких ненаголошені - -е, -и, -о були б наголошеними:

Зиима, в..сло, в..ликий, с..стра, д..ньок, кл..нок, о..зумний, л..жати, л..мити, с..діти.

3. Зробіть фонетичний розбір слів: ящірка, Юлія, грається.

4. Вставте пропущені букви. Підкресліть ю, є, я, є, ї, що позначають два звуки.

Світа..,

Край неба пала….

Соловейко в темнім га…

Сонце зустріча…

Тихесенько вітер ві..,

Степи, лани мрі..ть,

Між  ..рами над ставами

Верби зелені..ть.

5. Запишіть прізвища в алфавітному порядку.

Заньковецька, Франко, Котляревський, Коцюбинський, Українка, Тобілевич, Шевченко.

6. Випишіть у дві колонки слова: 1 – що починаються на глухий приголосний, 2 – на дзвінкий приголосний.

Жасмин, трубач, серце, грім, віз, фонтан, дзеркало, насип, число, пейзаж, багаж, черевики, матрац, двигун, щит, радощі, згадка.

7. Запишіть слова, в яких букви я, ю, є позначали б один звук.

8. Подані слова запишіть у фонетичній транскрипції.

Боротьба, хитрощі, льодохід, п’ятниця, джерело.

9. Згрупуйте слова, у яких: а) однакова кількість букв і звуків, Б)більше букв, ніж звуків, в) більше звуків, ніж букв.

Щастя, п’ятий, кошеня, ущелина, джерело, дзвін, польовий, щодня.

Повторення вивченого у 5 класі

Варіант 1

І рівень

За кожну правильну відповідь – 0,5бала

1. Визначте, які пари слів є словосполученнями. А які – реченнями. Запишіть їх в дві колонки.

Польові квіти; ростуть у полі; чудовий ранок; уранці прохолодно; чай у чашці; діти читають; жовте листя; жовтіє лист; плекайте мову.

2. Вставте пропущені букви, поясніть письмово правопис букви –а- в коренях слів.

Сх..пити, дог..няти, х..зяїн, л..пата, к..лач, б..гатій, к..миш, м..нах.

3. Поясніть значення фразеологізмів:

А) гнути горба-_____________________________________________

Б) впіймати на гарячому - ___________________________________

В) вирости в очах - _________________________________________

4. Запишіть слова, які б відповідали таким схемам:

А) префікс, корінь, суфікс, суфікс;

Б) корінь, суфікс. Закінчення;

В) префікс, корінь, суфікс, закінчення.

ІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1 бал

1. Вставте пропущені букви, підкресліть граматичну основу.

А) Нове жит..я нового прагне слова;

Б)Я рідним п..лем віч..но буду йти;

В) Ж..ве під со..нцем любові Ш..вченкова в..сна.

2. За поданими схемами складіть речення. підкресліть граматичну основу.

А) означення, підмет, присудок, обставина.

Б) означення, підмет, обставина, присудок, обставина.

В) підмет, присудок, означення, додаток.

3. Заповніть «сходинки» спільнокореневими словами.

4. Продовжіть фразеологізми, поясніть зміст одного з них.

А) Голими руками  _________________________________________

Б) не виносити з хати _____________________________________

В) ні пуху ________________________________________________

Г) Пройти крізь вогонь і ___________________________________

ІІІ рівень

За кожну правильну відповідь 1,5 бала

1. Які речення називаються складними? Поясніть, як пов’язані частини речень. Підкресліть граматичну основу. Вставте пропущені букви:

А) ..пустився веч..р. і о..разу похолоднішало.

Б) Жовті палички цвіту т..хо г..йдалися на волос..нках кол..сків, непомітний п..лок з..лотився на сонці.

2. Вставте пропущені букви у словах.:

Щ..тка, ч..льний, ящ..рка, щ..лина, ж..ночий. защ..пка, зач..ска, зч..плювач, ш..стнадцять, бдж..льництво, ч..жик, ч..тач, щ..ра, ж..вопис.

І\/ рівень

Оцінка за критеріями оцінювання творчих робіт

1. Напишіть твір – мініатюру за одним із фразеологізмів:

ü «Двох зайців убити»

ü «Сісти в калюжу»

                              Повторення вивченого в 5 класі

2 варіант

І рівень

За кожну правильну відповідь – 0,5 бала

1. Випишіть словосполучення.

Гарячий чай, квіти пахнуть, для друга, погляд дівчини, бачимо ліс, далекий і близький, сидів за партою.

2. Від поданих слів утворіть прикметники і запишіть, поясніть їх правопис:

Честь, область, доблесть, хвастун, перехрестя, роз’їзд, власність, баласт, пристрасть.

3. Підкресліть слова , вжиті в переносному значенні:

пряма лінія – генеральна лінія; відстояти вахту – вахта миру; добра порада – сільська рада; західний фронт – фронт науки; пташиний зліт – зліт трактористів; прямокутний трикутник – нерівний трикутник.

4. Подані слова розберіть за будовою:естетика, додому, світ.

ІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1 бал

1. Поставте розділові знаки, поясніть їх, вставте пропущені букви.

А) Ми горді тим що витр..мали все грозу й сні..и і кулі і снаряди.

Б) Кам..яне вугіл..я і залізна руда нафта і газ нікель і марганець все це у в..ликій к..лькості є на (У,у)країні.

2. До поданих слів доберіть пару – слово, у якому відбувається чергування голосних або приголосних. Підкресліть букви, що чергуються.

Гонити, летіти, котити, замести, везти, гребти, воля, жінка, чільний, нога, рука, свекруха, молоко, козак.

3. Випишіть непоширені речення.

Річка синіє. Земле! Як тепло нам з тобою! Поволі все стихає. Вечір.

4. За поданою схемою підберіть слова:

А) префікс, корінь, суфікс, закінчення.

Б) корінь, суфікс  ,закінчення.

В) корінь, закінчення

Г) корінь, суфікс.

ІІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1,5 балів

1. Прочитайте , де потрібно, вставте апостроф.

Пташка красна своїм пір..ям. а людина своїм знан..ям. Ранні пташки росу п..ють. а пізні – слізки л..ють. Літо збирає, а  зима – з..їдає. Нащо клад, коли в сім..ї лад. Доброму й добра пам..ять. Ледачому і в будень св..ято. Добре довго пам..ятається, а зле ще довше.

2. Придумайте речення. в яких подані слова були б омонімами:

Клас, вид, лист, бродити, лава, пара.

І\/ рівень

Оцінка за критеріями оцінювання творчих робіт

1. Напишіть твір – мініатюру на одну з тем:

ü Заквітчаймо свою Україну

ü Дозвілля.

Лексикологія та фразеологія

Варіант 1

І рівень

За кожну правильну відповідь – 0,5 бала

1. Лексикологія – це розділ граматики, який вивчає……..

2. Запишіть словосполучення в дві колонки: в першу – зі словами в прямому значенні, в другу – зі словами в переносному значенні.

Зерно пшениці, зерно істини; усміхається дитина, усміхається сонечко; золоті руки, золотий годинник; теплий чай, теплий погляд; засумувала мати, засумувало небо.

3. З тлумачного словника випишіть три слова омоніми, напишіть їх значення.

4. Напишіть 4 – 5 фразеологізмів. Поясніть їх значення.

ІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1 бал

5. До поданих слів доберіть синоніми.

Хоробрий, бідний, радісний, прогрес, говорити, робити, біографія, режим.

6. Доповніть фразеологічні звороти, запишіть

Сім чудес…..; ніде голці ……; ні пари з …….; вставляти палиці в ……; каменя на камені ……

7. Як називаються такі слова: електроміксер, геліоапарат, бібліус, місяцедром.

ІІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1,5 бала

8. Визначте слова, пов’язані з військовою справою.

В бій були введені всі піхотні батальйони. Вони блокували зліва кілька живих ще дотів. Противник теж підкинув значні сили піхоти і виводив її раз по раз з окопів в контратаки, щоб звільнити замкнені в дотах  гарнізони. Кілька разів піхота сходилася в рукопаш на самій вершині.

9. у прислів’ях вставте антоніми.

М’яко стелить, та …………… спати.

Ліпше своє мале, ніж чуже …………

Які слова називаються антонімами?

І\/ рівень

Оцінка за критеріями оцінювання творчих робіт.

10. Для роботи виберіть одне із завдань:

ü  Напишіть твір – мініатюру, використовуючи синоніми, слова в переносному значенні на тему: «Краса врятує світ»

ü  Складіть опис літньої ночі, використовуючи синоніми, омоніми.

Лексика та фразеологія

Варіант 2

І рівень

За кожну правильну відповідь – 0,5бала

1. Загальновживані слова ще називаються ………………..

Визначте в даному тексті ці слова.

Молитва до мови

Мово наша» Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнику роду нашого і тримала народ  на небесному олімпі волелюбності, слави, гордого духу.

Мово наша! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють  десь від могил магми, тому й вогненна така!

2. Визначте антонімічну пару (випишіть)

Говорити – мовчати; білий – чорний; хоробрий – відважний; дрібний – маленький;  велетень – ліліпут.

3. Доберіть синоніми до слів  чиста (білизна), чиста (вода), чисте (небо).

4. Напишіть 3 – 4 фразеологізми.

ІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1 бал

5. Які слова називаються омонімами?

Запишіть омоніми парами, дописуючи до них (перед ними чи після них) по одному слову, яке б доповнювало їх значення.

……….захід………..; …………мати…………….; ………пара………….; ………клас……..

6. Запишіть слова у дві колонки: 1 – словосполучення, 2 – фразеологізми.

Ловити рибу в мутній воді. Підеш ловити рибу.

Надувся як той сич. Індик надувся.

Шукати вчорашнього дня. Шукати ручку.

Шила в мішку не втаїш. Шилом проткнути дірку.

7. Допишіть прислів’я.

Хочеш їсти калачі - …………………

Вовків боятися -………………

ІІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1, 5 бала

8. Розкрийте значення слова «край» у поданих реченнях. Скористайтеся словами для довідок.

А) Відлітають журавлі у теплий край.

Б) У нашому краю багато лісів.

В) Лісник жив десь на краю села

Г) Вода полилась через край склянки.

Слова для довідки: в кінці, на батьківщину, вінця, у вирій.

9. У прислів’я вставте антоніми:

Краще вмерти стоячи, ніж ………..на колінах.

Краще погано їхати, ніж……………йти.

Ситий……………не розуміє

……………..наїдається, а зимою відсипається.

І\/ рівень

Оцінка за критеріями оцінювання творчих робіт.

10. Для роботи виберіть одне завдання.

ü  Напишіть твір – мініатюру на тему «Ой роде наш красний»

ü  Складіть каламбур або невеличке оповідання зі словами – омонімами «бал», «клас».

ВИЗНАЧТЕ, В ЯКОМУ СТИЛІ НАПИСАНО ТЕКСТ.

Свою білочку я приніс із лісу в кишені, така вона маленька була. Мабуть, з гніздечка випала. Щоб хижаки її не з’їли, я й забрав білочку додому. Швидко виросла білочка. Оселилася вона у вузенькій пічурці біля лежанки. ( О. Копиленко)

ВИЗНАЧТЕ, У ЯКОМУ СТИЛІ НАПИСАНИЙ ТЕКСТ.

Надворі йшов дощ.. але все небо облягло сірими хмарами і віщувало його надовго. На небі ані смужки ясної. Було холодно, і туман закривав мало не все. Тільки передні будинки визначалися серед його хвиль. ( За Б. Грінченком).

ВИЗНАЧТЕ, ДО ЯКОГО СТИЛЮ НАЛЕЖИТЬ ТЕКСТ.

Кульбаба – багаторічна рослина. Вона досягає 5 – 30 см висоти, при ушкодженні виділяє молочно-білий сік. Корінь її веретеноподібний, м’ясистий, 20 – 60 см завдовжки, 1-2 см в поперечнику. Всі листки рослини зібрані в прикореневу розетку. Вони ланцетні, виїмчасто-роздільні. (З «Ліки навколо нас»)

ВИЗНАЧТЕ, ДО ЯКОГО СТИЛЮ НАЛЕЖИТЬ ТЕКСТ.

Ігри займають важливе місце у всебічному розвитку і вихованні дітей різного віку. Вони розвивають фізичні сили і розумові здібності: увагу, пам’ять, уяву. Ігри привчають до дисципліни, зміцнюють почуття товариства, дружби. Діти, які мало чи зовсім не граються, часто відзначаються слабким здоров*ям. Ігри дітей дуже різноманітні. ( З енциклопедії.)

ВИЗНАЧТЕ, ДО ЯКОГО СТИЛЮ НАЛЕЖИТЬ ТЕКСТ.

Слова, з яких складається речення, називають членами речення. членами речення бувають повнозначні слова або неподільні словосполучення. Підмет і присудок – це головні члени речення. вони становлять граматичну основу речення. інші члени речення називаються другорядними. ( З підручника).

       Завдання. Утворити від поданих слів нові, змінюючи першу літеру.

         Бій, рік, порт, мак,  вік, січ.

       Завдання. Відтворити на письмі текст вірша Шевченка, вставивши голосні звуки.

           …ч…т…с, бр…т…  м…ї,

           Д..м..й..т..,  ч..т..йт..,

           Ч..ж..г..  н..у..ч..йт..сь,

           Й  св..г..   н..   ц..р..йт..сь.

        Завдання. Визначте у словах кількість звуків і букв, кількість складів.

               Аналіз, щока, поняття, знає, звання, п’єса, постріл, орлик, випадок, соя.

        Завдання. Визначте у словах кількість звуків і букв, кількість складів.

             Рідко, завдання, повний, тріщина, дзьоб, баян, команда, почуття, район, щастя.

       Завдання. Визначте кількість звуків і букв, кількість складів.

             Казка, майор, кінчити, соболь, шофер, нести, олень, легко, зачіска, єдність.

      Завдання. Визначте у словах кількість звуків і букв, кількість складів.

            Простір, отаман, взяття, сантиметр, м’який, розмір, обмін, зерно, читання, щавель.

        Завдання.  Визначте кількість звуків і букв , складів у словах.

                Юрта, щербет, батько, льотчик, рукопис, джаз, путь, сімдесят, дзвін, гаї.

      Завдання.  Визначте у словах кількість звуків і букв, кількість складів.

              Ювілей, показ, освоєння, сонце, щітка, джем, гаї, обмін, засідка, соловей.

      Завдання.    Визначте у словах кількість звуків і букв, кількість складів.

              Восьмий, кювет, ясен, щедрий, дзвонять, сусід, уява, джміль, живопис, зілля.

      Завдання.    Визначте у словах кількість звуків і букв, кількість складів.

             Узлісся, синька, щука, столик, сильний, рідко, завод, сталь, галька, моя.

      Завдання. Визначте у словах кількість звуків і букв. Кількість складів.

            Дочка, яма, вигляд, ознака, заряд, майор, осінь, низько, повітря, буря.

    Завдання. Виділіть у виділених словах кількість дзвінких і глухих приголосних, м’яких                                               приголосних.

         Боротьба  за мир, легко підняв,  весняні грози, говорити сестрі,  добрі люди, новий

         вокзал,  спитали  друга, цікава казка.

  Завдання. Виділіть у  словах  дзвінкі та  глухі приголосні ( дзвінкі підкресліть однією рискою,

                       глухі --  двома.)

         Сильна воля, біла берізка, сказав правду, дивна просьба, гострий нігтик, золоте зерно.

   Завдання. Виділіть у словах дзвінкі та глухі приголосні ( дзвінкі підкресліть однією рискою,                глухі --  двома).

          Спитати вчителя, боротьба на стадіоні, пухкий сніг, світлий день, нова ручка.

     Завдання.  Виділіть у словах дзвінкі та глухі приголосні ( дзвінкі підкресліть однією лінією,

                         глухі --   двома).

            Робити зарядку, минає година, м’який знак, сказав щиро. Юрко прийшов.

    Завдання.  Виділіть у словах дзвінкі та глухі приголосні  ( дзвінкі підкресліть однією лінією,

                          глухі – двома).

            Мій батько, створити щось, дужка відра, відпусти мене, сказати нам, той день.

     Завдання.  Виділіть у словах дзвінкі та глухі приголосні ( дзвінкі підкресліть однією лінією,

                           глухі – двома ).

            Слизько йти, надсилати лист, карась пливе, стиснути руку, вокзальна площа, був день.

     Завдання. Виділіть у словах дзвінкі та глухі приголосні ( дзвінкі підкресліть однією лінією,

                          глухі – двома ).

             Відновити рядок, легкий шлях, шість ночей, надсипати мішок, рідко бачити, ім’я сина.

      Завдання. Виділіть у словах дзвінкі та глухі приголосні ( дзвінкі підкресліть однією лінією,

                           глухі --- двома).

                Спокійно працює, скажи матері, мирна праця, рідна мова, синій колір, знає друг.

        Завдання. Поставте, де треба, м’який знак.

              Л..отчик, щіл..ний, бат..ко, степ.., у бал..ці.

       Завдання. Поставте, де треба, м’який знак.

             Щас..тя, колис…ці, місяц.., буд..мо,  біл..ше.

      Завдання. Поставте, де потрібно, м*який знак.

              Вітал..ня, радіст..,  леген..кий, голуб.., куз..ня.

      Завдання. Поставте, де треба, м’який знак.

         Л..он, смієт..ся, низ..ко, гл..ці, с..вято.

     Завдання. Поставте, де потрібно, м’який знак.

         Борот..ба, близ..ко, Хар..ків, піс..ля, с..огодні.

    Завдання. Поставте, де потрібно, апостроф.

           Багр..яний, бур..ян, любов..ю, об..їзд, моркв..яний.

   Завдання. Поставте, де потрібно, апостроф.

          Солом..яний, безхмар..я, м..який, тьм..яний, кур..ячий.

     Завдання. Поставте, де потрібно, апостроф.

            Р..ясно, риб..ячий. верф..ю, п..єдестал, дзв..якнути.

    Завдання. Поставте, де потрібно, апостроф.

         Слов..яни, бур..ян, об..єднати, надвечір..я, в..язати.

    Завдання. Поставте, де потрібно, апостроф.

           Мар..яна, бір..юза, довір..я, об..їсти, верхів..я.

    Завдання. Поставте, де потрібно, апостроф.

         Між гір..я, сім..я, повітр..я, з..юрмитися, проб..є.

    Завдання. Поставте, де потрібно, апостроф.

         Зв..язок, медв..яний, торф..яний, пір..я, під..їзд.

Дидактичний матеріал з теми «Іншомовні слова.                                            Правопис»

Будова слова. Орфографія. Орфоепія.

Варіант 1

І рівень

За кожну правильну відповідь – 0, 5 бала

1. Закінчення – це ______________________________________________

2. Випишіть в колонки слова одного кореня.

Радіти, море , гора, розрадити, підгір’я, морський, малесенький, безрадісний, узгір’я, нарада, моряк, малий, гірський, відрадний, приморський, маленький, радити, горище, радість, заморський, малюк, рада, радісний.

3. Напишіть 7 – 8 слів, які не мають закінчення.

4. У яких словах на місці крапок потрібно писати букву –и-? Чому?

Допом…гати, зд..рати, виб..ру, заст…лати, зад..рати, нап..рати.

ІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1 бал

1. Префікс – це значуща частина слова, яка За поданим зразком від даних слів утворіть за допомогою префіксів нові слова, запишіть їх.

Зразок: доїхати, заїхати, приїхати, виїхати, в’їхати, під’їхати

Ходити, писати, робити.

2. Вставте пропущені букви.

Кл..нятися, зм..гатися, л..мати, допом..гати, вим..гати, допом..гти, л..мати, прог..няти, зб..рати, обл…мати.

.3. Зробіть розбір слів за будовою.

Святковий, мовний, український, перевиконувати, передчасний, будівництво, журналістика, вчасно, позавчора, поріг, ряст.

ІІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1, 5 бала

1. До поданих слів доберіть синоніми. Виділіть в них основу і закінчення.

Поясніть, яку роль виконує закінчення у зв’язку слів.

Дужий, метелиця, сміливий, праця, чистий, педагог, хист, очевидець, недуга.

2. Підберіть слова, які б відповідали схемам.

А) префікс, корінь, суфікс, закінчення

Б) корінь, суфікс, суфікс

В) префікс, корінь, закінчення

Г) префікс, корінь

І\/рівень

Оцінка за критеріями оцінювання творчих робіт

1. Напишіть твір – мініатюру на одну з тем:

ü Не хлібом єдиним живе людина

ü Ранок моєї сім’ї

Будова слова. Орфографія. Орфоепія.

2 варіант

І рівень

За кожну правильну відповідь  - 0,5 бала

1. Значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм, називається _________________________________________________________

За допомогою суфіксів утворіть слова з новим значенням.

Море, сад, команда, спорт, кишеня.

2. Вилучіть зайве слово. Визначте корінь у споріднених словах:

А) пісня, пісенька, пісенний, піснями;

Б) вода, водити, водяний, підводний;

В) річка, річний, річковий, річечка;

Які слова називаються спорідненими?

3. Виправте помилки в словах. Поясніть правопис.

Сберегти, зфотографувати, сбудити, знизити, счесати, скористатися, сшити, збити.

4. Розберіть подані слова за будовою

Підтримка, заведений, порозбивали, тиснути, віз, щотижня.

ІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1 бал

1. Вставте у префіксах пропущені букви.

Поясніть правопис префіксів.

Пр..сісти, бе..страшний, ..хибити, ..чесати, ..бе..турботний, пр..смалити, ..кинути, пр..красити, ..вязати, ро..стеляти, ..шити.

2. Спишіть прислів’я. підкресліть слова, у яких  при зміні форми слова можливе чергування. Розберіть ці слова за будовою.

Гостре словечко коле сердечко. Вола в’яжуть мотузком, а людину словом. Хто мовчить, той двох навчить.

3. Що слід пам’ятати, щоб відрізнити спільнокореневі слова від форми слова?

У якому рядку всі слова спільнокореневі?

А) син, синій, синіти;

Б) син, сина, синові;

В) синій, синіти, синька;

Г) синій, сині, синє.

ІІІ рівень

За кожну правильну відповідь – 1, 5 бала

1. Об’єднайте слова в три групи: у першу - слова із закінченням, у другу – слова із нульовим закінченням, у третю – слова, які не мають закінчення.

Стіл,  школа, низько, меню, найдовший, кафе, клас, вдень, веселий, хлопець, читали, сміливість, весело, степом, бажаємо, завтра, сумний, кумедно, менший, раптово, книга, дим, казка.

2. Розберіть подані слова за будовою.

Віддаль, безмірний, близенько, переписуються, заспокійливий.

І\І рівень

Оцінка за критеріями оцінювання творчих робіт.

1. Напишіть твір – мініатюру на одну з тем:

ü Історія мого села

ü Пам’ятник загиблим воїнам у нашому селі.

тексти для диктантів

Тема. Типи мовлення

Мета. Поширити і поглибити знання учнів про типи мовлення, навчити   розрізняти розповідь, опис і роздум; знати їх характерні ознаки, визначати за формулюванням теми, який тип мовлення має бути покладений в основу твору, будувати тексти заданого типу мовлення; розвивати логічне мислення; виховувати любов до рідного слова.

Перебіг уроку

1.  Мотиваційне навчання школярів.

Звертаючись до школярів, учитель пропонує їм пофантазувати.

Учитель. Уявіть, що наступного дня після зустрічі з НЛО ви прийшли до школи й однокласники почали розпитувати тебе про диво. «Ти бачив інопланетян?», « Які вони?», «Що вони робили?», «Чому вони прилітали на землю?» Запитань – безліч. І вам довелося описувати інопланетян, розповідати, що відбувалося на місці приземлення й навіть висловлювати свої припущення, навіщо прилітали енелонавти. І щоразу, залежно від мети, змісту й будови у вас виходили різні висловлювання – опис, розповідь, роздум.

 Це три типи мовлення. Висловлювання може належати до одного із них, а нерідко вони поєднуюються в одному тексті.

Завдання – дослідження.

Прочитайте перші рядки учнівських творів. Чи можна за початком визначити, який саме текст – опис, розповідь чи роздум – має намір створити кожен з учнів?

·      Я бачив НЛО. Це був….

·      Я бачив НЛО.  А трапилось це так….

·      Я бачив НЛО. Чому він прилітав?

Міркуємо.

За початком першого тексту можна здогадатися, що в ньому описуватиметься НЛО. Це буде опис. Із початкових речень другого тексту можна зрозуміти, що в ньому розповідатиметься про зустріч з НЛО. Автор побудує розповідь. У початку третього тексту висловлюється припущення, чому НЛО прилітав на Землю. Учень має намір написати роздум.

Завдання – зіставлення.

Прочитайте три тексти. Яке із запитань: який? Що відбулося? Чому? – можна поставити до кожного з текстів?

Рання осінь

День був гарний, погожий. На городі і в саду рясніли свіжі, живучі осінні квіти: різнобарвні айстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров, королів цвіт. Між зеленим морем листу на дереві подекуди визирали, як перша сивина, пожовклі листочки; на рові од поля палав уже кущ глоду, а вгорі прослалося небо чисте, спокійне. (С. Васильченко)

Вода – мандрівниця

Вода на землі перебуває в постійному русі. З поверхні океанів, морів, різних водойм вона випаровується і потрапляє в атмосферу. Там з водяної пари утворюються хмари, а вітер переносить їх з одного місця в інше. З хмар вода випадає у вигляді дощу, снігу або граду. Знову поповнюються ґрунтові й підземні води. Біжать струмки в річки, які впадають у моря й океани.

Так відбувається вічний кругообіг води у природі. (З журналу)

Всесвітній день Землі

Всесвітній день Землі відзначається 22 квітня, в час великого буяння природи. Чому його святкують? Можливо, щоб ми  ще раз подивилися довкруг, подумали, почали діяти, щоб зберегти свою Землю.

У наші дні на планеті що дві секунди вирубується гектар лісу. Сучасний лайнер за один рейс спалює стільки кисню, скільки сто гектарів лісу виробляють за рік. А скільки бруду викидається в атмосферу, воду і ґрунт! Кільком сотням видів тварин загрожує зникнення.

І хоч би де жили люди, їм треба  думати, як рятувати Землю ( З журналу)

Мозковий штурм

·      До якого типу мовлення належать тексти? Відповідь обґрунтуйте.

·      Де і з якою метою можуть бути використані?

·      Визначте стильову належність текстів.

Робота з таблицею

«Учень – текст – учень»

Прочитайте текст. До якого типу мовлення він належить? Обґрунтуйте.

Річчина хвороба

Спека висмоктала воду – і річка схудла. На тому місці, звідки вода відійшла, чого тільки не знайдеш! Іржаві консервні бляшанки, покручений дріт, щербаті пляшки, надколоті цеглини… Навіть поламаний дитячий візок – і той тут.

Ніколи Сергійко не бачив річку такою непривабливою. Соромно стало йому за всіх хлопців і за себе. Навіть здалося, що річка хвора, жалібно охкає і просить людей: «Вилікуйте мене, приберіть лахміття, допоможіть причепуритися. Підуть дощі, я стану повноводною, і моєї хвороби знову ніхто не помічатиме! Дуже вас прошу, поспішайте!»

Сергійко закотив холоші й негайно взявся до роботи. « Друзі обов’язково прийдуть, - думав він, - побачать, що я працюю, і почнуть допомагати. Річчина хвороба виліковна, тільки потрудитись треба» (За В. Струтинським)

·      Як ви розумієте назву тексту?

·       Чи можна було запобігти «річчиній хворобі»? як?

·      Перекажіть усно зміст висловлювання.

·      Доповніть свою розповідь відомими вам фактами руйнування природи людьми.

·      Висловіть своє ставлення до таких явищ.

« Я – письменник»

Прочитайте теми творів. За якою з них ви будуватимете розповідь, за якою – опис або роздум?

1.  Як ми відпочивали на озері

2.  Гірське озерце

3.  Чому гине річка?

Складіть спочатку усні висловлювання, а потім напишіть міні – твір. Створіть у першому випадку – розповідь, у другому – опис, у третьому – роздум.

Як ми відпочивали на озері

У неділю ми з друзями відпочивали на озері. Знайшли живописне місце під вербами…

Гірське озеро

Чудове озерце заховалось у горах. Вода в ньому…

Чому гине річка?

Ще не так давно наша річка була чистою. Чому ж тепер у ній не можна купатися?

Домашнє завдання.

Дописати твори – мініатюри.

Тема. Оповідання про випадок із життя

Мета. Ознайомити учнів з особливостями побудови оповідання, удосконалювати їх уміння переказувати у зв’язній формі текст, поліпшувати зміст і мовленнєве оформлення свого оповідання, виховувати любов до рідного слова.

Перебіг уроку

1.  Організаційний момент.

2.  Актуалізація опорних знань .

Учитель. З вами, безперечно траплялися найрізноманітніші пригоди: повчальні, веселі, сумні, небезпечні, неймовірні. І вам, напевно, хочеться поділитися тим, що відбулося, розповісти про все так захоплююче, щоб усі заслухалися. Повчімося ж цікаво передавати те, що трапилося з кожним із вас.

Робота з текстом.

Прослухайте текст, визначте його тему й основну думку.

Чому не спиться Пилипкові

Пилипко по дорозі до школи знайшов ручку. Писала вона двома кольорами – синім і червоним. Треба тільки по черзі натискати.

Прийшов до школи та став писати знайденою ручкою

На перерві до нього приходить Петрик. Подивився пильно на ручку та й каже: « У мене така була… Загубив»

Пилипко відчув, як усе його тіло немов жаром обсипало. Він боявся підвести очі. Ледве дочекався, доки Петрик відійшов.

Після уроків Пилипко рушив додому не тією дорогою, що завжди ходив. Ішов берегами, через греблю. На мосту зупинився. Вийняв з кишені ручку. Довго дивився на бурхливий водоспад, за яким чорнів вир. Кинув ручку в той вир і побіг додому.

Наступного дня на перерві до нього знову підходить Петрик.

- А де ж твоя ручка? – питає.

- Я теж її загубив, - каже Пилипко.

- Як це дивно.. – прошепотів Петрик.

Тієї ночі Пилипко майже не спав. (В.Сухомлинський)

·      Як повелися б ви на місці Пилипка?

·      Чому не спав Пилипко?

·      Який тип мовлення покладено в основу тексту?

·      До якого стилю належить текст?

·      Простежте за послідовністю перебігу подій.

·      З якої події починається розвиток усіх подальших подій?

·      Як розгорталися події в оповіданні?

·      Знайдіть момент найвищої напруги в розвитку дії (кульмінацію)

·      Які слова і вирази допомагають його відтворити?

В основі розповіді лежить подія (випадок, пригода). Тому в будові оповідання розрізняють частини, пов’язані з перебігом цієї події: початок, розвиток дії, її кінець.

Будову оповідання можна зобразити схематично:

Лінгвістичне дослідження

·      Зверніть увагу на мовні засоби.

·      Знайдіть у тексті антоніми до слів знайшов, підходить, рушив.

·      Доберіть синоніми до слів пильно, зазвичай.

·      Поясніть розділові знаки при прямій мові та діалозі.

Прочитайте план тексту

План

1.  Несподівана знахідка.

2.  Переживання Пилипка.

3.  Зміна звичного маршруту.

4.  Ручка зникає у вирі.

5.  Друзі по нещастю.

6.  Безсонна ніч.

Перекажіть текст усно за планом.

Прочитайте теми творів.

1.  Пам’ятний день (цікавий епізод) зі шкільного життя.

2.  Як мені одного разу пощастило

3.  Як я порадувала маму ( тата, сестру, дідуся)

4.  Лісова пригода

5.  Випадок на річці

6.  Коли я був маленьким

7.  Одна моя витівка

·      Згадайте один із повчальних, смішних,сумних , страшних, захопливих чи неймовірних випадків зі свого життя. Розкажіть про нього.

Робота з таблицею

Слова для зв’язку частин твору

·      Продумайте розповідь про випадок із свого життя; попросіть свого товариша вислухати вас і зробити вам зауваження. Розповідаючи, стежте за своїм мовленням, за тоном, за темпом, гучністю, жестами і мімікою. Виправте своє висловлювання, скориставшись слушними порадами.

·      Намагайтесь якомога точніше . правдивіше передати свої враження, думки з приводу того. Що відбулося, зацікавити тих, кому адресоване ваше оповідання. Додержуйтесь основних структурних частин оповідання. Скористайтеся пам’яткою

Пам’ятка «Як працювати над твором»

Домашнє завдання.

Записати складений текст на чорновику.

Тема. Докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму

Мета. Формувати учнів уміння усвідомлено переказувати текст, у якому поєднуються різні типи мовлення; розвивати навички правильного будування речень, дотримання теми та основної думку, послідовності висловлювання; виховувати любов до рідного слова.

Перебіг уроку

1.  Актуалізація опорних знань учнів.

2.  Оргмомент.

Експрес – опитування (робота з мовленнєвими поняттями)

1.  Які типи мовлення ви знаєте?

2.  Як розрізнити розповідь, опис і роздум?

3.  Де і як використовуються типи мовлення?

4.  Чи можуть поєднуватися усі типи мовлення в одному тексті?

3.  Повідомлення теми і мети уроку.

4.  Перше прочитання тексту.

Чудесна груша

Жив бідний чоловік. Тільки й багатства було у нього, що діти. Мав чоловік корівчину, та таку стару, самі кості й шкура. Радили сусіди  зарізати корову, бо молока від неї вже не було. А голодні діти хоч кістку яку обгризуть….

Та чоловік і його діти любили худобину, бо вона стільки літ усю родину годувала, стала їм рідною. А хіба можна зарізати того, кого любиш? Впала стара корівка та не встає. Пожалів її чоловік, приголубив. Тут і заговорила корівчина людським голосом. Наказала чоловікові, як вона вмре, закопати її біля хати під вікном.

Зробив так чоловік. За весну виросла на тім місці груша, зацвіла. На осінь грушками вродила. Великі та гарні, а смачні! Пішла про них слава.

Понаїхали пани груші купувати, гарні гроші за них давали. Купив чоловік корову, і не були вже діти голодні.

Забагатів чоловік. Шанували його люди, бо ніколи не забував з бідняками хлібом поділитися, а дитині грушку винести. Тож найбільше людське багатство – доброта й справедливість. (народна казка)

2.           Складання плану до тексту.

Орієнтовний план

1.  Багатство бідного чоловіка.

2.  Порада сусідів зарізати корову.

3.  Чоловік та діти любили корову.

4.  Заговорила худоба людським голосом

5.  Пішла слава про чудесні груші.

6.  Не були вже діти голодні.

7.  За що шанували чоловіка люди.

Завдання – дослідження

·      Підкреслити пункти плану, які відповідають уривкам тексту, побудованим у формі роздуму (2, 3, 7)

·      Усно перекажіть ці уривки, відновлюючи складові частини роздуму: тези, аргументи, висновок.

·      Що дає підстави вважати текст розповідним?

·      Про які події розповідається в ньому?

·      Яке загальне питання можна поставити до тексту?

·      Де наявні в тексті елементи роздуму?

·      Як будується роздум7

·      Чи виграв тексти від уведення в нього елементів роздуму?

·      Яка тема тексту?

·       Яка основна думка тексту?

Завдання – спостереження.

Поспостерігайте над тим, яких відтінків значень надають суфікси словам (корова, корівка, корівчина)

·      Поспостерігайте за тим, за допомогою яких сполучників здійснюється перехід від тези до аргументації ( тому що, через те, що; бо)

·      Поспостерігайте за тим, за допомогою яких слів здійснюється перехід від аргументації до висновків ( отже, тож, значить).

ІІ. Повторне читання тексту.

ІІІ. Третє читання тексту.

Робота в зошитах.

Зачитування зразків написаних переказів, виправлення помилок.

Домашнє завдання.

Доопрацювати переказ.

Тема. Особливості побудови художнього і наукового описів. Опис предмета в художньому стилі.

Мета. Формувати в учнів вміння розрізняти описи наукові й художні, складати художній опис предмета; удосконалювати вміння розуміти логіку викладу, визначати тему й основну думку тексту, тип і стилі мовлення; підвищувати мовну культуру учнів.

                                Перебіг уроку

1.  Оргмомент.

2.  Актуалізація опорних знань учнів

·      Почитайте подані тексти. Визначте, до якого типу мовлення слід віднести кожен із текстів.

І. високо цвіли круглі, як решета, жовтогарячі вінки, пахли терпким смолистим духом. Стовбури соняшників шершаві, аж колючі, листя спідсподу в жилках і ще шорсткіше од гарбузового. Соняшники зовсім не ворушилися, аж поки не зійшло сонце. Тоді вони повернули до тезка голови

( За Ю. Яновським)

ІІ. Квітка соняшника – суцвіття, яке складається більш ніж з півтори тисячі плідних квіток, а безплідні розміщені під краєм кошика й утворюють жовтогаряче обрамлення. Внутрішні квітки після запилення утворюють насінини. Утримує квітковий, а згодом насіннєвий кошик кільце зелених листків.

Назва рослини -  «хеліантус» (від грецького «хеліос» - «сонце» та «антос» - «квітка») (За С. Івченком)

Лінгвістичне дослідження.

·      Визначте «дане» й «нове» в текстах.

·      Поставте до текстів загальне запитання.

·      Визначте стиль уривків.

·      Який уривок є докладнішим описом?

·      У якому ознаки предмета не лише називаються, а й «малюються»?

·      У якому тексті використані художні засоби і які?

Теоретичний матеріал

Схема побудови наукового опису

Робота в групах.

·      Згрупуйтесь по четверо, розіграйте таку ситуацію. Ви ідете в похід до лісу. Вам треба взяти чотири самі необхідні речі. Які це речі? Опишіть їх в науковому стилі. Підкресліть необхідність саме цих речей, а не будь – яких інших.

Схема будови художнього опису

Гра «Коментатор»

·      Прочитайте. Художнім чи науковим є наведений опис? Свою думку аргументувати.

Шабля гетьмана Богдана Хмельницького: держално із слонової кістки, прикрашене різьбленням., у срібних визолочених воронованих піхвах, перехрестя рукоятки – лите, висріблене, позолочене, з гравійованим орнаментом. Довжина прямих захисних дужок з кульками на кінцях рукоятки 21/4 вершка, довжина клинка 1 аршин 25/8 вершка (92 см) , ширина біля рукоятки 7/8 вершка. Клинок злегка заглиблений усередину, до кінця трохи розширений та закінчується загостренням.

·      У чому полягає відмінність між науковим і художнім описом?

·      Які б художні засоби ви б використали, складаючи художній опис шаблі?

·      Яке ставлення до описуваного предмета ви б намагалися висловити?

Гра «Я – художник»

Опишіть свою улюблену іграшку чи іншу річ у художньому стилі мовлення за поданим планом

План

1.  Що це за іграшка

2.  Перше враження

3.  Розмір іграшки

4.  З чого її виготовлено

5.  Забарвлення іграшки

6.  Яка вона на дотик

7.  Чим ця іграшка вам дорога

Гра «ТИ мені – я тобі»

Учні ставлять питання один до одного в парах і дають на них відповіді (про художній та науковий стилі мовлення)

Домашнє завдання.

Описати будь – яку рослину у художньому та науковому стилях.

Тема. Художній опис тварини за власним спостереженням

Мета. Повторити та узагальнити вивчене про будову тексту – опису у художньому стилі, формувати мовленнєво – комунікативні вміння складати твори – описи тварини ; удосконалювати вміння розуміти логіку викладу, визначати тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення; підвищувати мовленнєву культуру учнів.

Перебіг уроку

1.  Оргмомент.

2.  Актуалізація опорних знань учнів

Прочитайте текст. Визначте стиль кожного з уривків, назвіть стильові ознаки, притаманні кожному з текстів. До якого типу мовлення слід віднести подані тексти? Свою думку аргументувати. Чим відрізняється художній опис тварини від наукового?

І. наскільки можна судити з описів, що дійшли до нас, та зі скелетів у козацьких могилах, запорізькі коні були невеликого зросту, непоказні з вигляду, з маленькими круглими копитами, зате всі вони відзначалися незвичною міцністю, силою, твердістю в ногах, витривалістю в походах, неперебірливістю в харчуванні, на диво спокійним норовом. Прудкість запорізьких коней дала підставу  українським літописцям називати їх « вітроногими кіньми».кращі коні в запорізьких козаків звалися «огирями». Цьому слову надавалося значення чудового, сильного і швидкого жеребця. (За Д. Яворницьким)

ІІ. Що,мій коню,що,мій добрий

Годі гарцювати, по байракам через рови

Годі вже стрибати, як, було колись, стрибаєш,

 як, було, гарцюєш,

 хропеш, іржеш,під собою

і землі не чуєш. (В. Забіла)

·      Прочитайте. Визначте стиль уривка. Доведіть, що поданий текст є зразком опису. Вказати в текстах опису «дане» й «нове». Як ставиться автор до описуваної тварини і з чого це видно?

Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу. Розпечені скелі двигтіли, здавалось, од їх безупинних хвилястих рухів. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик – і зникне. І знову звідкись вона з’являлась, приплющена жаром, на кривих ніжках. Спинилась, підняла гадючу головку і сторожко водить круглим, підкресленим оком. Видко, як під тоненькою шкуркою збоку калатає серце. Але тільки тінь впала або шеберхнуло щось – вже вона зникла у непомітній шпарці, наче влізла просто у камінь

Не знаю, хто з нас назвав ящірку душею каміння, живчиком, що вічно б’ється у важкій і нерухомій масі. (М. Коцюбинський)

·      Спишіть. Позначте в реченнях тексту – опису «дане» й «нове». Чи можна з поданого тексту зробити висновок про ставлення автора до описуваної тварини7 додати самостійно складене речення – кінцівку, яке б містило ставлення до описуваної істоти.

Проживав у нас довго собака Пірат. Це був великий на зріст, немолодий вже, поважний і серйозний пес з волохатим хвостом і з двома парами очей, з яких верхня пара, коли придивитися ближче, виявлялася парою рудих плям на темному лобі. ( За О. Довженком)

Щоб скласти гарний опис…

Колективне складання твору про свою улюблену тварину.

Лексичний матеріал на допомогу учневі.

Тулуб – маленький, великий, витягнутий.

Шерсть – довга, коротка, густа, пряма, кучерява, блискуча, шовковиста, тьмяна, жорстка, м’яка, пухнаста.

Лапи - довгі, короткі, криві, прямі.

Хвіст – довгий, короткий, куций, пухнастий, прямий, шаблевидний.

Вуха – довгі, висячі, настовбурчені, гострі, великі, малі.

Морда – загострена, кругла, видовжена тупа, приплюснута, прямокутна.

Очі – чорні, карі, зелені, сірі, темні, грайливі, блискучі, сумні, веселі, злі.

Вдача – розумний, вправний, прудкий, грайливий, веселий, загадковий.

Рухи – підкрадається, стрибає, лащиться, жмуриться.

Домашнє завдання.

 Описати тварину в художньому стилі.

Тема. Особливості побудови опису приміщення.

Мета. Ознайомити учнів з вимогами до складання твору – опису приміщення в художньому стилі; розвивати вміння учнів складати твори – описи приміщення за власним спостереженням; удосконалювати вміння аналізувати тексти – описи, викладати матеріал послідовно, логічно, додержуючись стильових ознак художнього стилю.

                    Перебіг уроку

1.    Актуалізація мовленнєвих понять з теми.

Бесіда.

·      Чим відрізняється художній опис від наукового?

·      Де функціонує науковий опис?

·       Де функціонує художній опис?

·      Коли ми звертаємося до опису?

·      Навіщо використовують письменники описи в своїх творах?

·      Як називається опис зовнішності людини?

·       Як називається опис пейзажу?

Вчитель. Ви вже знаєте, що текст – опис розкриває основні ознаки предмета, явища,особи. Щоб достовірніше їх змалювати, важливо уміти спостерігати. Об’єктом спостереження і описів можуть бути різні речі, предмети, істоти, процеси. Опис зовнішності людини називається портретом, опис природи – пейзажем, а опис приміщення – інтер’єром.

Завдання – спостереження.

Прочитайте уривки. Який з них є описом інтер’єру, а який екстер’єру?.

І. виросли міцні рублені будівлі, кроків на сорок завдовжки і кроків на двадцять завширшки. З чільного боку кожен курінь мав чотири вікна, а з причілок – два вузенькі віконця та двері з напівкруглими поперечинами та різьбленими одвірками, пофарбованими в зелений або червоний колір. Висока триярусна стріха низько насувалась на вікна, і три димарі гордовито височіли над нею

 ( З. Тулуб)

ІІ. Курінь мав чотири великих квадратних вікна, одні низькі двері. Курінь не мав кімнат і переділок.

З сіней у хату виходила через стіну велика піч. На всю довжину куреня ставився стіл з однієї товстої дошки,прибитої цвяхами до вкопаних в землю стовпів. Навколо стола ставили вузькі лави. Уздовж стін, з трьох боків настилали поміст із товстих дощок на стовпах, який заміняв козакам постіль. На «покуті», тобто у красному куті, були прибиті ікони, перед ними висіла багата лампада… (За

Д. Яворницьким)

Вчитель. Опис приміщення може бути діловим і художнім. Вони мають різну мету.

Діловий опис дає максимально точну, докладну інформацію про розміри приміщення, його освітленість, тип меблів, їх розміщення. Слова вживаються тільки в прямому значенні. Автор не висловлює оцінки, особистого ставлення до зображуваного, ні до господаря помешкання. Дійовий опис – як путівник, для якого досить точного, ділового, інформативного опису.

У художньому описі приміщення ставлення автора  до описуваного приміщення передається за допомогою відповідним чином дібраних художніх засобів (епітетів, порівнянь, уособлень тощо) або за допомогою оцінних слів (як же гарно! Сумно й похмуро було….) .Мета художнього опису -  передати певне ставлення до нього та людей, які тут мешкають.

Завдання – зіставлення.

Зіставте подані тексти. Доведіть приналежність одного з них до наукового стилю, а другого – до художнього.

І. Інтер’єр створюється насамперед архітектурними формами, тобто стінами і перекриттями, колонами, які можуть бути прикрашені живописом, декоративним ліпленням або різьбою по дереву. В інтер’єр включають також меблі, освітлювальні прилади, вироби з бронзи, порцеляни тощо .( За І. Владимирською)

ІІ. В кімнаті було холодно і непривітно. Невеликий стіл, застелений газетою, стояв коло вікна; на ньому купою лежали книжки. Що він давно вже прочитав і возив із собою без мети. Біля них стовбичила велика бензинова лампа, що ввечері сяяла білим світлом. Півкімнати посідало широке подвійне ліжко, застелене сірою похідною ковдрою, а в головах у нього висів шолом та альтиметр.

Побудова опису приміщення

Таким чином, опис приміщення може бути стислим і докладним, його можна «згорнути» і, навпаки ,«поширити».

Опис приміщення включає опис місця та предметів.

 В описі «новим» є назва предмета, а «відомим – вказівка на місце їх знаходження.

Навпроти вікна (нове) – тахта (відоме)

В описі предмета «відоме» - це назва предмета і його частин, а «нове» - назви ознак:

     В         н

 Стеля побілена

Завдання – творення

Опишіть свою квартиру чи дім, в якому ви живете.

Користуючись нижче поданою таблицею, відберіть матеріал для написання свого твору – опису.

Складіть простий план твору.

Опис інтер’єру

Завдання «Місточки»

Знайдіть перехідні місточки від вступної частини до основної та окремих її складових.

Меблів у кімнаті небагато…

Затишок створюють…

У кімнаті затісно від надміру речей…

Кімната заставлена…

Завдання – конструювання.

Замініть слова стояти, висіти синонімічними виразами. Для чого використовують у текстах синоніми?

Більшу частину кімнати займає…

У центрі (посередині) знаходиться…

Зліва від дверей (ліворуч)…

А справа (праворуч) - …

У правому (лівому) кутку розташовано …

Гра «Ланцюжок»

Назвіть по черзі слова, що означають місцезнаходження предметів у кімнаті чи квартирі.

Посередині, в центрі, поряд з, праворуч, поруч із, біля, попід, справа, зліва від, між вікнами, навпроти, навколо, біля протилежної стіни.

Словниковий диктант ( слова, що стосуються опису приміщення, для уникнення помилок у написанні цих слів)

Прекрасна квартира, балкон, лоджія, телефон, диван, телевізор, письмовий стіл, палас, торшер, настінний календар, комп’ютер.

Опишіть свою кімнату за складеним вами планом і зібраним матеріалом.

Тема. Письмовий твір – опис природи в художньому стилі

Мета. Ознайомити учнів з вимогами до складання твору – опису природи в художньому стилі; розвивання вміння учнів складати твори – описи природи за власним спостереженням в художньому стилі, правильно оформляти їх письмово; удосконалювати вміння аналізувати тексти – описи, викладати матеріал послідовно, логічно, додержуючись стильових ознак художнього стилю.

                          Перебіг уроку

1.    Оргмомент

2.    Актуалізація опорних знань учнів.

Гра «Хто швидше»

Якнайшвидше дайте відповіді на запитання.

·      Які типи мовлення ви знаєте?

·      Як розрізнити їх?

·      Які стилі мовлення ви знаєте?

·      Які характерні ознаки художнього стилю мовлення?

·       Де використовується художній стиль мовлення?

·      Як по – іншому називають опис природи?

Вчитель. Описи природи належать переважно до художнього стилю мовлення.

Мета опису – створити в уяві читача (слухача) яскравий художній образ, викликати певні емоції.

У художньому описі використовують емоційно забарвлену лексику і художні засоби:

А) епітети і метафори: гроза пройшла, зітхнули трави, і сонце, тепле і ласкаве, спинило погляд на землі (О. Олесь)

Б) порівняння: степ весною – наче килим (О. Олесь)

В) уособлення: Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним , золотим. (Л. Костенко)

Оскільки епітети й порівняння відображають ознаки предмета, в реченнях опису вони є «новими».

«Відоме» в описі природи – назви цих предметів і явищ та їхніх частин. «Нове» - їхні ознаки.

     В                   н          н

Повітря було чисте, прозоре.

Завдання – дослідження.

Прочитайте текст. Дай те відповіді на запитання

Земля вже прокинулася від зимового сну і парувала проти сонця. А воно по-весняному вже ніжне і лагідне огортає дерева теплою хвилею, купає їх у теплому промінні. У повітрі пахне прілим торішнім листям і бруньками. Бруньки ось – ось мають розкритися. І тому дерева стоять застиглі, в очікуванні цього величезного дива. В гаях і скверах порядкує весна. (А. М’ястківський)

·      Про що говориться в тексті?

·       Яка тема та основна думка тексту?

·       Дайте заголовок йому.

·      До якого стилю мовлення він належить?

·       До якого типу мовлення належить текст?

·      За якими ознаками ви це дізналися? Доведіть.

·      Що і в якій послідовності описує автор, щоб відтворити картину природи?

·      Простежте, як чергуються «відоме» й «нове» в реченнях тексту.

·      Які художні засоби використав автор?

·      Які прикмети весни ви помічали на прогулянці чи по дорозі до школи?

·      Що вас особливо вражає в природі?

Завдання. Прочитайте текст.

                          Посеред Дніпра

Тихо світить на весь світ: то місяць вийшов з-за гори. Мов дамаським коштовним і білим, як сніг, серпанком укрив він гористий берег Дніпра, і тінь відступила ще далі в гущавину сосен.

Серединою Дніпра плив дуб (великий човен0. сидять спереду два хлопці: чорні козацькі шапки набакир, і під веслами, ніби від кресала вогонь, летять бризки на всі боки.

Любо глянути з середини Дніпра на високі гори, на широкі луги, на зелені ліси1 Гори оті – не гори: підошви у них немає, внизу у них, як і вгорі, гостра вершина, і під ними, і над ними – високе небо. Ці ліси, що стоять на горбах, не ліси: то волосся, що виросло на патлатій голові лісовика.

Під нею у воді миється борода, і під бородою, і над волоссям високе небо. Ті луги – не луги: то зелений пояс, що оперезав посередині кругле небо, і у верхній половині, і в нижній половині прогулюється місяць…

А вітер морщив воду брижами, і весь Дніпро іскрився, як вовча шерсть серед ночі. (М. Гоголь, переклав з рос. І. Сенченко)

1.  Визначте тип мовлення.

2.  Розкажіть , як побудований опис природи: з чого починається і чим закінчується.

3.  Знайдіть у тексті мовні засоби , вжиті для художнього опису природи.

4.  Намалюйте в уяві картину, передану письменником за допомогою слів. Складіть простий план тексту – опису; за планом перекажіть текст.

Завдання – конструювання.

 За поданим початком напишіть міні – твір.

Із лип і кленів сиплеться пожовклий лист, спадає помалу, як метелі, сідає  один на один, золотий, мокрий од сліз. Скільки його там, золотого, мокрого, заплаканого. Стоїть над землею сяйво….

Зачитування міні – творів.

Оберіть тему для опису природи за власним спостереженням. Тема довільна. Складіть план опису. Напишіть твір вдома.

Тема. Твір – опис за картиною.

Мета. На основі здобутих знань формувати в учнів відповідні текстотвірні вміння; удосконалювати культуру усного та писемного мовлення; сприяти уточненню й збагаченню словникового запасу школярів; розвивати спостережливість, емоції, відчуття прекрасного; зацікавити національним образотворчим мистецтвом, зокрема творчістю Катерини Білокур.

Хід уроку

І. Стимулювання та мотивація навчально - пізнавальної діяльності.

ІІ. Визначення мети і завдань уроку.

Бесіда.

1.  Як називають опис природи в літературі, живописові ? (Пейзаж)

2.  У яких вивчених творах ви читали пейзажні описи? («Морозенко» П. Мирний, «Зоре моя вечірняя…» , «Над Дніпровою сагою» Т. Шевченка, «Гаї шумлять …», «Де тополя росте…» П. Тичини)

3.  З якою метою письменники використовують описи природи? ( Щоб зацікавити читача, перенести його уяву на місце розгортання подій, висловити свою любов до рідної землі, захоплення її красою)

4.  А чи потрібно це вміти робити вам? Для чого? ( Так, потрібно. Щоб уміти описувати побачене, ділитися враженнями)

Учитель. Поміркуймо: що треба знати, аби описати природу за картиною? (Стилі мовлення і типи мовлення; відомості про життя і творчість художника, уявляти картину, яку належить описати; особливості опису)

Як ви вважаєте, яких умінь маєте набути в результаті виконаної на уроці роботи? ( складати твір – опис за картиною; правильно обирати тип і стиль мовлення, відповідні мовно – виражальні засоби; користуватися довідковою літературою…)

Рефлексія психологічної готовності до уроку.

·      З яким настроєм ви розпочинаєте роботу?

·       Покажіть це в кольорі.

·      Розфарбуйте в зошиті кружечки тим кольором, який відповідає вашому настрою на початку уроку. Наприкінці роботи ви проведете самооцінку роботи, а також рефлексію – осмислите свої досягнення. Бажаю вам гарного настрою й успішної роботи.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Презентація домашнього випереджувального домашнього завдання.

БІОГРАФИ. Повідомлення «З життєпису художниці»

Народилася Катерина Білокур 7 грудня 1900 року. Прожила 61 рік у Богданівці на Київщині в селянській сім’ї. Родина жила дуже вбого й Катрю не посилали до школи. Вона самотужки навчилася читати і писати.

 У дитинстві, що пройшло у злиднях, малюванням не займалася, про мистецтво дізналася значно пізніше з книжок та від сільського вчителя. Перші спроби малювати робила вуглиною на шматку домашнього полотна.

Через нестатки та нескінченну роботу в господарстві, до якої була приставлена, через брак навіть початкової освіти, не могла вступити навіть до  якогось навчального закладу. Удень працювала в полі, на городі, а ввечері аж до ночі малювала. Її не розуміли та сварили рідні, вважали її малювання безглуздим осуджували односельці, які бачили в цьому причину ухиляння від роботи.

На більшості полотен є напис «Малювання з натури. Катерина Білокур». Справді, природа була першим її вчителем, а квіти – найулюбленішим мотивом.

Вона тяжко й наполегливо йшла до мети, долаючи глухий спротив. І прийшло визнання, успіх – виставка в Полтаві, Києві, Парижі, звання народної художниці України. Та нічого не змінилося в повсякденному житті: холодна хата взимку, хвороба матері та її самої, постійна нестача фарб, а пізніше – ліків. Вона просить друзів, державні установи про допомогу, але відгукувалися лише одиниці.

Бесіда.

Що вас найбільше вразило із почутого про К. Білокур?

Які ще факти із життя художниці вам відомі?

Які картини її ви знаєте?

Робота над картиною. Катерина Білокур «Рідне поле»

Група експертів. Повідомлення «З історії створення картини»

Усеньке літо малювала Катерина Білокур картину «Рідне поле». А літечко 1949 року було рівне й тепле:  у городі перед вікнами не цвіли – буяли пишні квіти! Понівечена бомбами й снарядами земля  загоювала рани, вкривалася смарагдовими килимами. Художниця завжди малювала обмежені у просторі куточки городу, квітника, саду. А так хотілося змалювати всю землю!

Тим часом творила своє улюблене суцвіття – весняні, літні, осінні квіти, зібрані в один вінок. Вона могла працювати над окремою квіткою так довго, поки та не одцвітала. День за днем, пелюсточку за пелюсточкою вимальовувала шість червоних жоржин біля тину, які вона наблизила до глядача. Суха сіро – коричнева лоза тину відтінила свіжу зелень, внесла в композицію відчуття простору. Тин підпирає кущ жоржин.

 Ці жоржини були особливі, ніяк не могла розлучитися з ними і почати писати поле. Хотілося лишити біля жоржин щось від себе – зняла з голови хустку і помістила на тиночку. Забута хустина зігріла картину теплом людської присутності. Тепер веселіше думалося і про поле, яке вона почала малювати у вузькому просвітку між квітами. Буйним плетивом квітів обрамила клаптик лану. На полі ні хлібів, ні соняшників, ні буряків – земля, родюча, прекрасна, яка увібрала голубінь неба і сонячне проміння.

1954 року в Парижі на міжнародній виставці демонструвалися її картини. Серед них і «Рідне поле». Полотна високо оцінив Пабло Пікассо. Кажуть, він довго стояв біля них, мов загіпнотизований, а потім назвав Катерину Білокур геніальною і додав: «Якби в нас була такого рівня художниця, ми змусили б весь світ заговорити про неї!»

Бесіда.

1.  Яке враження справила на вас ця картина? (Захопила красою, квітами. Буйством кольорів)

2.  Що на ній зображено? (Квіти, тин, виноград, річка, поле, небо)

3.  Яку пору року змалювала художниця? ( Весну. Літо. Кінець літа)

4.  Чому непросто визначити пору року? ( На картині зображені плоди і квіти, які цвітуть і достигають у різний час)

5.  Чим це можна пояснити? (Художниця так любила природу, рідну землю, що хотіла на одному полотні вмістити все земне багатство, відтворити красу і щедрість природи, яку вона дарує людям цілий рік)

6.  Що символізують квіти, виноград, калина? (Квіти – красу землі, виноград – родючість, плодовитість, а калина – символ України)

7.  Що зображено на передньому плані? ( На передньому плані зображено царство квітів – тут волошки, троянди, кручені паничі, флокси, бузок, конюшина. Мак, чорнобривці, ромашка, лілії, горошок, м’ята. Осібно виділяється кущ жоржини, що схилився на тин. А на тину – хустина. Вона ніби нагадує про присутність людини, яка доклала рук до всієї цієї краси)

8.  Яким постає поле? ( Воно безмежне, простяглося вдалину. На ньому нічого немає. Сама по собі земля – це багатство)

9.  Які кольори ви бачите на картині, який настрій вони випромінюють7 (Теплі: жовтий, золотистий, жовтогарячий, червоний, рожевий – це барви сонця, тепла, життя на землі. Вони створюють спокійний, елегійний настрій. Холодні кольори – синій, блакитний, білий – наповнюють картину свіжістю, чистотою. А ще рахманна земля -  вона умиротворює, уособлює повноту життя.

10.                        Чому картина має назву «Рідне поле», тоді як саме поле займає лише частинку полотна? Що символізує назва? (Для художниці – селянки земля – це саме життя, поле, щедро засіяне Небесним Творцем)

ІУ. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.

Робота у групах.

 Підготовка робочого матеріалу.

·      Підібрати синоніми до поданих слів: художник, малювати, полотно

·      Записати назви рослин і квітів, їхніх частин.

·      Записати кольори, які ви бачите на картині, і вказати, який настрій вони передають.

·      Дібрати епітети до поданих слів: поле. Небо, хмарка, тин, хустина.

·      Дібрати зі словника образотворчу лексику, яка знадобиться в роботі над твором.

Проектна діяльність.

Представники від кожної групи доповідають про виконану роботу.

На основі доповідей складаємо проект твору - опису картини.

Самооцінювання. Кілька учнів називають власні оцінки, обґрунтовують їх.

Рефлексія . В зошитах замалювати кружечками настрій на кінець уроку.

У. Домашнє завдання. Систематизувати робочий матеріал. Написати вступну частину.

Тема. Особливості побудови розповіді про процес праці

Мета. Ознайомити учнів з особливостями побудови розповіді, що містить опис процесу праці; вдосконалювати їх уміння переказувати у зв’язній формі текст про процес праці, поліпшувати зміст і мовленнєве оформлення свого переказу; виховувати в учнів любов до праці.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів.

1. Оргмомент.

Любі діти! З миром і добром іду я до вас на урок. Моє бажання працювати саме з вами щире, бо:

«Завзяття , праця щира ще свого докаже…»

Ці слова стануть епіграфом уроку.

3.    Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.   Звертаю вашу увагу на зміст теми. «Особливості побудови розповіді….»

Отже, типи мовлення, це …

(розповідь, опис, роздум)

А які особливості характерні для розповіді?

Думаємо над цим питанням, слухаючи текст

                                       Випробування

Як підмовлять, було, запорожці до себе на Січ якого хлопця, то спочатку пробують, чи годиться він козаком бути. Ото звелять йому зварити куліш. Самі беруть коси і йдуть ніби косити,а хлопцеві наказують їх покликати, як куліш буде готовий.

Увізьме той хлопчина пшона, помиє його, тоді засипле у казан з киплячою водою. Після цього вкине картоплі, посолить. Затре куліш салом з цибулею та часником. Ось і готова степова каша! Почне тут хлопець козаків кликати. А ті і не озиваються.

 Якщо хлопчина почне плакати, то запорожці вернуть до куреня, дадуть йому коня, грошей на дорогу й кажуть: «Йди собі! Нам таких не треба!» Якщо ж хлопець затягне на весь степ пісні й сам куліш уплітати піде, то такому скажуть: «Годі тобі бути джурою! Тепер ти рівний з нами козак!» - і приймуть до свого товариства.

Отже, запитання звучало: «Які особливості характерні для розповіді?»

(Послідовність, перелік дій і результат)

Запитання:

·      Про який трудовий процес йдеться ?

·      Що необхідно для цього процесц7

·      Які трудові дії було виконано і в якій послідовності?

·      Що стало результатом праці?

Вчитель. Розповідь про процес праці включає перелік певних дій (операцій) у тій послідовності, в якій їх слід виконати, щоб одержати результат.

Ознайомимося ще з одним текстом «Козацькі маяки». Визначте той фрагмент, який є розповіддю про трудовий процес (обведіть олівцями в тексті), звертайтеся до словничка.

                             Козацькі маяки

Щоб устерегтися від козацьких набігів, козаки будували в степу редути. У кожному з них було по 50 вартових. Біля редутів будували фігури, тобто маяки.

Кожну фігуру козаки складали з двадцяти просмолених бочок в такий спосіб. В основу ставили шість бочок сторч і міцно зв’язували їх просмоленим канатом. На них запорожці ставили п’ять бочок, вище був ряд з чотирьох бочок, потім з трьох. Останні дві бочки козаки ставили одна на одну.

У верхній бочці козаки вибивали дно, в яке вставляли залізний прут. До нього прив’язували довгий мотузок, один з його кінців вартові спускали до самої землі, до другого, коротшого, прив’язували пук лика.

Як тільки з’являлися вороги, осавул наказував запалювати фігуру. Вогонь бачили по інших редутах і запалювали фігури й там. Дуже швидко весь край був оповіщений про напад татарів.

Словничок до тексту.

Редут – польове земляне укріплення.

Лико – кора липи або берези.

Осавул – виборна посада в козацькому війську.

Ви визначили фрагмент? Зачитайте.

Гра «Художник»

А відтворіть цю картину образно.

До дошки малює

До дошки переказує.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Я, діти, хочу навести деякі довідки. Про які роки йде мова в текстах? (Описано часи козаччини)

Мова йде про конкретний час чи лише історичний період? (Історичний період)

В тексті говориться про конкретних осіб, чи про дії козаків взагалі? (Про козаків взагалі0

Слово вчителя. Отже, вислухавши ваші міркування, я зробила висновок, що є ще одна особливість розповіді – трудові операції віднесено не до конкретної особи, а до будь – якої взагалі. Не вказується час.

А тепер подумаємо про стиль для розповіді. Які стилі ви знаєте?

В якому стилі будували би розповідь?

Чому?

Мета     художньої розповіді про процес праці – викликати певне ставлення до процесу праці, до її виконавця, до результату трудових дій. Так розповідь емоційна, образна, у ній вживаються художні засоби: епітети, порівняння, метафори тощо.

Запишіть у зошити цей вислів. Нехай він буде настановою вам на наступні уроки розвитку мовлення.

З’ясуйте стиль текстів і обґрунтуйте свою думку.

Індивідуальна робота з картками.

1.                      Прісне тісто замішують на сироватці з яйцем, дають йому відстоятися. Розкачують в руках качалку діаметром 2 -3 см , розрізають її на шматки. Кожен шматок обвалюють у борошні, розкачують варениці. Начиняють їх сиром, картоплею або тушкованою капустою. Варять у крутому окропі.

2.                      Руки Ганни Сильвестрівни чаклували над кожним шматочком тіста. Господиня встигла вже наставити окропу і, коли все забулькотіло, виклала на підситок перший десяток вареників та почала по одному кидати їх у каструлю. Прозора вода враз скаламутилася, в ній затанцювали білі порошинки. Полинув ніжний аромат тіста і варених ягід. Потім вода знову забила в ключі, і незабаром вареники почали випливати нагору. За мить вони запаморочливо пахтіли на тарілці – білі – білі, з ледь примітним бузковим відливом.

Отже, тип мовлення…

Стиль мовлення…

Завдання – спостереження. Прочитати наведені слова. Представники яких професій могли б використати кожне з них у розповіді про свою працю?

Негатив, гальмування, четвірка.

А яке ключове слово характеризує вашу працю? ( підручник, виконувати, читати, писати)

Гра «Продовж речення»

Я вмію…

Це дуже легко. Потрібно взяти….

Із творчим завданням ви впорались.

ІУ. Підсумок уроку.

Ваші завзяття і щира праця довели:

·      Що ви вмієте і хочете працювати.

·      Що розповідь про процес праці має такі особливості: певні операції, особа, яка їх виконує, послідовність дії.

·      Розповідь пишеться в художньому або науковому чи діловому стилях.

·      Сьогоднішній урок – перший етап, перша сходинка до теми «Твір – розповідь про процес праці». Особливості побудови – перша сходинка, переказ – друга, твір – третя.

·      На першу сходинку ви вибралися. Але щоб досягти нових висот, вам потрібно виконати домашнє завдання.

Домашнє завдання.

1 варіант. Закінчити речення. Я вмію робити… і читати правило.

2 варіант . Вивчити правило , знати особливості побудови розповіді, дібрати текст про процес праці з літератури.

3 варіант. Вивчити правило, знати особливості, скласти 5 – 6 речень про свій процес праці (урок).

Тема. Твір – роздум на тему дискусійного характеру. Чи можемо ми зберегти землю?

Мета. Навчити учнів будувати твір – роздум дискусійного характеру; вдосконалювати уміння учнів добирати мовні засоби відповідно до задуму й форми висловлювання; виховувати в учнів прагнення бути корисним суспільству і Батьківщині.

Перебіг уроку.

І. Оргмомент.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Мозковий штурм.

Прочитайте назви тем. Які з них потребують роздуму? За якими темами можна написати як роздум, так і розповідь;

·      Чому я надаю перевагу відпочинку на морі?

·      Мій улюблений відпочинок

·      Чому я найбільше люблю ходити на дискотеку.

·      Шкільна дискотека.

Порівняйте назви тем у лівій і правій колонці. Які з них потребують тільки доведення основної думки, а які є дискусійними, передбачають спростування думки, з якою ви можете бути незгодні?

Чому потрібно                       Чи потрібно займатися

займатися спортом?                 спортом?

Іван – справжній друг.           Чи можна вважати

                                                  Івана справжнім                                              

                                                   другом?

Робота в парах.

Обмінюючись думками, підтримайте або спростуйте тезу співрозмовника (за зразком)

Зразок. Мені подобається модно вдягатися.

1.          Мені теж. Мода – це вміння людини бути яскравою, чимось вирізнятися з – поміж інших.

2.          А для мене мода – не головне. Одяг має бути насамперед зручний і подобатися тому, хто його носить.

·      Найкраща розвага – це дискотека.

·      Здоровій людині немає потреби займатися спортом.

·      Читання пригодницьких книжок не робить людину розумнішою.

Завдання – зіставлення.

Прочитайте й зіставте два тексти. Що їх об’єднує? Визначте тему й основну думку кожного висловлювання. Дайте відповіді на запитання після кожного з текстів.

                       Землянам стає тісно

На нашій планеті 6,5 мільярдів землян! Щохвилини їх кількість збільшується на 150 чоловік, за день - 220 тисяч, а за рік – більш, ніж на 80 мільйонів.

За прогнозами науковців, у 2012 році населення планети сягне 7 мільярдів чоловік.

Це ніби добре, що людство зростає. Але турбує те, що це зростання не підкріплене відповідним рівнем економіки, бережливим ставленням до природи.

Зростання потреб людства завдає збитків основним  природним ресурсам – землі, воді, повітрю, без яких неможливе життя. А ресурси землі на жаль, обмежені, і не виключена загроза існуванню людини. Тому дехто з учених вважає, що людям треба освоювати космос і перебиратись на інші планети, де всього вдосталь. І з ними важко не погодитись.

Щороку площа тропічних лісів – легень планети – скорочується на 11 мільйонів нектарів, водночас пустелі відвойовують собі по 6 мільйонів гектарів. Споживацьке використання землі позбавляє її родючості. Вчорашні селяни масово переїжджають до міст.

Швидкі темпи урбанізації вже викликають тривогу. Якщо нинішні тенденції збережуться, то скоро половина населення Землі житиме в містах. Це створить проблеми у забезпеченні продовольством,, посилить загрозу забруднення навколишнього середовища із сумними для життя людей наслідками.

·      Чому збільшення народонаселення планети становить загрозу існуванню людства?

·      Як уникнути цієї загрози?

·      Що таке урбанізація?

                    Чи потрібно берегти землю?

Мій товариш переконаний, що берегти землю немає потреби, що землі (ґрунту) на нашій планеті багато (недаремно ж вони мають однакові назви0. І родючого ґрунту вистачит на весь період існування цивілізації.

Я не згоден з товаришем і вважаю, що  земля потребує нашої допомоги і бережливого ставлення. Чому?

По – перше, земля забезпечує нас такою  потрібною для життя питною водою.

По – друге, на землі росте безліч рослин, які утримують вологу і дають людям їжу. 98% продуктів харчування ми беремо з ґрунту. Крім того, рослини дають людям одяг, житло і тепло.

По – третє, земні надра відкривають людям численні корисні копалини – нафту, газ, вугілля, золото  - всього й не перелічиш!

Отже, ми не можемо жити без рослинного і тваринного світу. А ті не можуть без зелені, без родючого ґрунту. Ґрунт тонким шаром покриває земну кулю. Цей шар і дав нашій планеті життя.

Процес відновлення родючості ґрунтів триває впродовж століть. Тому нині проблема збереження землі є першорядною з – поміж інших екологічних проблем.

Що ж потрібно для того, щоб зберегти землю для майбутніх поколінь?

По – перше, берегти ліси, які утримують вологу. Без неї земля висохне і перестане бути родючою.

·      Чию думку підтримуєте ви? Обґрунтуйте свій вибір.

·      Знайдіть у тексті – роздумі тези, аргументи і висновок. Теза стверджує чи заперечує щось?

·      Сформулюйте усно свої пропозиції щодо порушеної в тексті проблеми і закінчіть нами роздум.

·      Проаналізуйте вжиті в тексті мовні засоби.

Завдання – аналіз

Проаналізуйте таблицю. У чому особливість побудови роздуму на дискусійну тему? Котрий із текстів попередньої вправи – звичайний роздум, а котрий – роздум дискусійного характеру? З’ясуйте відмінності між ними, користуючись таблицею.

Завдання. Прочитайте речення, за допомогою яких традиційно висловлюють незгоду з чиєюсь думкою. Котрі з них більш, а котрі менш категоричні?

Ти неправий.

Ти помиляєшся.

Ти зовсім неправий.

Це зовсім не так.

Мені здається, ти неправий.

Мені здається, що ти не зовсім правий.

Я думаю. Що ти неправий.

Ти не зовсім правильно міркуєш.

Робота в групах.

1.Ваш друг вважає, що оволодіти професією лікаря може кожен. Ви маєте іншу думку. Наведіть вагомі аргументи. Подискутуйте з товаришем.

2. Ваш однокласник вважає, що вивчення іноземних мов – марна трата часу. Ви іншої думки. Спробуйте переконати свого однокласника в протилежному.

Завдання за варіантами.

1 варіант. Напишіть твір – роздум дискусійного характеру за самостійно складеним планом на одну з тем: « Чи цікаво ми живемо», «Що означає жити красиво?», «Культурна людина: яка вона?», «Кого вважати розумним?»

2 варіант. Напишіть твір – роздум на тему дискусійного характеру «Чи можна вберегти людство на Землі, не відселяючи його на інші планети?»

Тематичне оцінювання

Тема «Лінгвістика тексту»

Варіант 1

1. Лінгвістика тексту вивчає:

А) походження слів та їх значення.

Б) структура морфології.

В) структуру тексту у зв’язку з його темою, метою ,типом і стилем висловлювання, зв’язки між компонентами тексту.

Г) граматичну будову речень, фонетичні процеси в словах, вжитих у тексті.

2. Що називається текстом?

А) сукупність мовних засобів, що використовуються мовцем свідомо за певних умов спілкування.

Б) особлива форма побудови усного чи писемного мовлення, що є розгорнутим висловленням однієї особи, зверненим до співрозмовника або до себе.

В) чиясь мова, передана абсолютно точно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації висловлювання.

Г) завершене висловлення, яке складається з кількох речень, об’єднаних між собою за змістом та синтаксично, і служить для вираження зв’язних думок.

3. Тема тексту – це :

А) мета тексту, заради якої його створено

Б) те, про що йдеться в тексті, його зміст

В) сукупність виражальних засобів

Г) стилістичні фігури

4. Головна думка тексту – це:

А) мета тексту, те, заради чого створено текст

Б) зміст тексту

В) підтема тексту

Г) тема тексту

5. Що називається абзацом?

А) тема тексту

Б) головна думка тексту

В) частина тексту від одного відступу до іншого, у якій розкривається зміст підтеми

Г) частина тексту, яка несе найбільше емоційне навантаження

6. Які існують типи мовлення?

А) замітка, стаття, фейлетон

Б) оповідання, новела, повість

В) розповідь, опис, роздум

Г) науковий, публіцистичний, художній.

7. З погляду актуального членування речення в тексті можна виділити:

А) другорядні члени речення

Б) вступ, головну частину, закінчення

В) підмет і присудок

Г) дане і нове.

8. Де міститься основне повідомлення в реченні?

А) у даному

Б) у присудку

В) у новому

Г) в обставині

9. Вбирає в себе якусь частину попереднього речення і служить для зв’язку речень:

А)означення

Б)дане

В) нове

Г) додаток

10.У разі, якщо даним наступного речення є нове попереднього, то це:

А) послідовний зв'язок між реченнями

Б) перспективний зв'язок між реченнями

В) паралельний зв'язок між реченнями

Г) діагональний зв'язок між реченнями

11. В описових реченнях дане й нове – це:

А) теза й доказ

Б) аргумент і висновок

В) назва особи, що виконує дію

Г) назва предмета та назва його ознаки

12. Що є метою художнього опису:

А) забезпечення точності інформації про предмет, його розмір, форму, вагу, колір тощо.

Б) оцінювання предмета за його призначенням та аргументація цієї ознаки.

В) створення образу предмета, підкреслення в ньому найхарактерніших ознак, висловлення свого ставлення до нього.

Г) створення загадок

Тематичне оцінювання

Тема»Лінгвістика тексту»

Варіант 2

1. Структура тексту у зв’язку з його темою, метою, типом і стилем висловлення, зв’язки між компонентами тексту є предметом вивчення:

А)граматики тексту                                в) лінгвістики тексту

Б) морфології тексту                                г) фонетики тексту

2. Завершене висловлювання, яке складається з кількох речень, об’єднаних між собою за змістом та синтаксично, і служить для вираження зв’язних думок, називається::

А)словом                                             в) складною синтаксичною конструкцією

Б) реченням                                         г) текстом

3. Те , про що йде мова в тексті,  його зміст, називається:

А) мета тексту                                       в) абзац

Б)тема тексту                                         г) стилістична фігура

4. Чи існують речення без нового?

А) ні                                          в) і так, і ні

Б)так                                         г) можуть існувати.

5. Складне синтаксичне ціле типу роздуму складається з:

А) зачину і кінцівки                 в) тези й аргументів

Б) прикладів і висновків         г) опису й розповіді

6. Розповідь, опис, роздум – це:

А) стилі мовлення                 в) типи мовлення

Б) засоби мовлення               г) жанри мовлення

7.Що можна виділити в тексті з погляду актуального членування?

А) другорядні члени речення

Б) вступ, головну частину, закінчення

В) підмет і присудок

Г)дане й нове

8. Яке поняття в реченні вбирає в себе якусь частину попереднього речення і служить для зв’язку речень?

А) означення       в)нове

Б) дане)                г) додаток

9. Послідовний зв'язок між реченнями відбувається тоді, коли:

А) даним наступного речення є нове попереднього

Б) новим наступного речення є дане попереднього

В) у наступному реченні відбувається невідома дія

Г) порушено логічний зв'язок між реченнями

10. Основне повідомлення в реченні містить:

А) дане                          в) підмет

Б) висновок                   г) нове

11. Які існують види опису?

А)повідомлення, заява, оголошення

Б) індуктивний та дедуктивний

В) пейзаж, портрет, інтер’єр

Г) аналітичний, синтетичний.

12. Що називається складним синтаксичним цілим?

А) мовлення, зафіксоване на папері, розраховане на зорове сприйняття.

Б) граматично організована одиниця мови, яка складається з одного або кількох слів і виражає закінчену думку

В) група речень, що об’єднана тісним змістовим і граматичним зв’язком і забезпечують більш повний порівняно з реченням розвиток думки

Г) сукупність усіх правил певної мови, якими користуються мовці у процесі спілкування.

Відповіді на тести з теми

«Лінгвістика тексту»

(1 і 2 варіанти)

1 – в

2 – г

3- б

4 – а

5 – в

6 – в

7 – г

8 – б

9 – а

10 – г

11 – в

12 - в

Тема. ССЦ і абзац. Інтонація ССЦ.

Мета. Пояснити учням особливості співвідносності між ССЦ та абзацом, особливості            інтонування ССЦ; формувати вміння з’ясовувати відповідність або невідповідність        між ССЦ та абзацом, обґрунтовувати її, правильно інтонувати ССЦ, що входять до           складу тексту; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять, увагу.

                                                    ХІД УРОКУ

1. Повідомлення теми й мети.

 2. Пояснення вчителя.

Між ССЦ і абзацом немає тотожності. У тексті ССЦ може бути частиною абзацу або ж членуватися на кілька абзаців.

Часто ССЦ і абзац можуть збігатися: такий збіг характеризує тексти суто інформаційні, позбавлені емоційності. В емоційно забарвлених текстах поділ на абзаци залежить від задуму автора. Якщо кілька розрізнених фактів він хоче поєднати в одну картину, абзац може об’єднувати кілька ССЦ. Якщо з метою посилення експресії пов’язані між собою елементи він хоче розмежувати, ССЦ членується на кілька абзаців.

Поділ ССЦ на кілька абзаців практикується в діловому мовленні, здебільшого в документах великої суспільної ваги (Конституція України»

В інтонаційному плані ССЦ є закінченим цілим. Між ССЦ робиться глибока пауза. Рамочні речення, тобто зачин і кінцівка, вимовляється повільніше, більш напруженим тоном, ніж речення середньої частини. «Нове» в кожному з речень зазвичай виділяється логічним наголосом.

Прочитати виразно, з дотриманням інтонації тексти, які ми писали в класі на минулих уроках. Зробити лінгвістичний аналіз кожного з текстів.

4. Домашнє завдання. Написати твір – роздум на тему «Чи зустрічались мені благодійники?» у записаному творі позначити межі ССЦ. Підготуватися до виразного читання твору.

Тема. Способи зв’язку речень у системі ССЦ. Побудова ССЦ.

Мета. Пояснити способи зв’язку речень у ССЦ та особливості побудови ССЦ,                     формувати вміння розрізняти послідовний та паралельний способи зв’язку між             реченнями, а також визначати в ССЦ зачин, середню частину, й кінцівку;           удосконалювати вміння виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз, синтез,           конкретизація, висунення припущень і їх обґрунтування на основі здобутих             текстологічних знань; розвивати логічне мислення , увагу, пам'ять.

                                     ХІД УРОКУ

1. Повідомлення теми, мети уроку.

2. Опрацювання нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Речення ССЦ поєднуються в основному двома типами зв’язку: послідовним або паралельним. Темо – рематичний ланцюжок при послідовному зв’язку такий: «Даним» наступного речення стає «нове» попереднього речення. при паралельному зв’язку «дане» залишається одним і тим самим.

Наприклад:

Кенгуру(Д) двометрового зросту народжує малюсіньке, завбільшки з волоський горіх, дитятко(Н). Таке немовлятко(Д) навіть мамине молоко(Н) одержує в примусовому порядку. Пожива (Д) впорскується(Н) йому в рот без його на те згоди. –послідовний зв'язок

Цей чудернацький ссавець  (Д)має вкриті роговим чохлом щелепи.(Н). Розмножується він (Д) також незвичайно: відкладає яйця, насиджує їх(Н), а малят вигодовує(Н)молоком. Качкодзьоби  (Д)стали дуже рідкісними т(Н)тваринами. Вони (Д)перебувають (Н)під охороною закону. --  паралельний зв'язок.

При  послідовному зв’язку речення можуть поєднуватися між собою займенниками, синонімами, лексичними повторами тощо.

При паралельному зв’язку речення не поєднуються між собою нічим – речення рівноправні між собою й однаково стосуються зачину.

ССЦ складається з трьох частин: зачину, середньої частини, кінцівки.

Зачин висловлює ключову думку висловлювання. У системі ССЦ це найбільше значуще (авто семантичне) речення.

Середня частина складається з кількох речень, пов’язаних між собою послідовним або паралельним зв’язком.

Кінцівка висловлює висновок або ж підбиває підсумок усьому сказаному вище.. проте, якщо думка висловлена . кінцівки може і не бути.

Навчальний диктант.

Визначити в тексті кінцівку, середню частину. Зачин. Визначити вид зв’язку у ССЦ.

Щоранку в один і той самий час я чув, як білка стрибала на дах і, дряпаючи гострими кігтями по залізу, прибігала до мого вікна. Минала якась мить – сонячним зайчиком білка летіла на сосонку, і з гілля, що легко похитувалося, сипалася зерниста роса.

Перестрибнувши на сучок, тваринка витирала лапкою вмиту росою мордочку, причепурювалася. Якщо в цю хвилину я підходив до вікна, вона кидала на мене погляд очей – янтаринок і, цокаючи, як танцюристка кастаньєтами, шугала на вершечок сосни. Звідти, розпустивши хвіст, летіла на ялинку, а потім, як у воду, пірнала в густе листя ліщини.

Назад верталась іншим шляхом: в зубах у неї були зірвані разом із зеленою шкаралупою горішки. Пробігала парканом, тоді спускалася на землю і, майнувши через вуличку, зникала.

Я здогадувався: білоччине гніздо десь недалечко. Хотілося подивитись, де вона живе, але тваринка, помітивши, що я стежу, починала сердито цокати й заплутувати сліди, і я щоразу слухняно повертав назад.

(148 слів)      (За В. Манівцем)

5. Домашнє завдання.

За поданим початком написати розповідь із паралельним зв’язком ССЦ.

Миша(Д) маленька завдовжки 5 см без хвоста(Н)….

     Тема. Структурна організація тексту. Поняття про складне синтаксичне ціле.                Мікротема    ССЦ.

Мета. Пояснити особливості побудови тексту, дати поняття про ССЦ як синтаксичну           одиницю; формувати вміння на основі з’ясування мікротеми ССЦ визначати його      межі, виділяти авто семантичні речення; розвивати логічне мислення,     удосконалювати вміння аналізувати , синтезувати, висловлювати припущення.

                                         ХІД УРОКУ

1. Повідомлення мети і теми уроку.

2. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Кожне наступне речення тексту має доповнювати і уточнювати попереднє.

Проте щодо свого смислового навантаження речення тексту не є рівноцінними. Є такі, що відзначаються відносною самостійністю, містять найважливішу інформацію – вони називаються авто семантичними. Інші речення уточнюють, поглиблюють, конкретизують зміст авто семантичного речення.

Для позначення такої групи речень,що складається з авто семантичного речення і речень, від нього залежних, лінгвісти пропонували різні терміни. Найчастіше уживаним став термін складне синтаксичне ціле. ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням.

Отже, ССЦ – це група речень, об’єднаних між собою логічним і синтаксичним зв’язком та являють собою більш повний порівняно з реченням розвиток думки.

Суттєвою ознакою ССЦ є його змістова (тематична) єдність – це означає, що вісі речення, що входять до його складу, поєднані однією мікротемою. Тому межа ССЦ знаходиться там, де закінчується мікротема.

3 Виконання завдань.

Завдання. Прочитати текст, визначити в ньому межі ССЦ. Пояснити, як ви їх визначили.. вказати автосемантичні речення.

                                                   Кобзар.

На п’ятнадцятому році життя Михайло Кравченко, тяжко захворівши, втратив зір.

Щоб заробити на шматок хліба, сімнадцятирічним він почав вивчати кобзарське мистецтво.

На початку минулого століття з Кравченком познайомився відомий український художник і фольклорист Опанас Сластьон, і згодом між ними зав’язалася дружба.

Саме Сластьон записав і подав до друку тексти складених кобзарем дум.

Завдяки художнику ми маємо відомості про життя народного співця. Михайло жив у невеликій хаті з сім’єю: дружиною й трьома синами. Щоб утримати родину, він, окрім кобзарювання, займався плетенням мотузок, що для незрячого було невимовно тяжко.

Свої пісні й думи кобзар виконував спочатку в рідному селі, пізніше подорожував до Харкова, Києва, Одеси, Санки – Петербурга. Слава про кобзаря як про видатного виконавця розійшлася Україною та за її межами.

Злидні, поневіряння, безперервні , вимушені мандри, підірвали здоров’я народного митця, дочасно звели його в могилу.

(За В. Корнелюком)

Пояснювальний диктант.

Визначити в тексті ССЦ, вказавши в кожному авто семантичне речення. з’ясувати підтему кожного з ССЦ.

Люди, знайомі з Василем Верховинцем , вражалися його надзвичайним знанням народної хореографії: пам'ять митця зберігала сотні танцювальних візерунків.

З народним українським мистецтвом, зокрема пісенним і танцювальним фольклором, Василь Миколайович Верховинець пов’язав усе своє життя. Закінчивши учительську семінарію, він перебрався до Києва, щоб вступити до музично – драматичної школи Лисенка. Тут під керівництвом уславленого композитора Василь здобував фах диригента.

Досягнувши слави, Верховинець переїжджає до Полтави, щоб організувати вокально – танцювальний колектив. тут він поставив десятки композицій: весіль і вечорниць, святкових дійств і молодіжних гулянь. Кожна вистава повертала глядача в українське село, ознайомлюючи його з дивовижною сторінкою життя – народною творчістю.

Є у Полтаві затишна вуличка, названа його іменем. Стоїть на тій вуличці невеличкий будиночок, обсаджений мальвами й бузком. Тут він жив, тут творив, наполегливо працюючи на ниві збирання  перлин народної творчості, вірячи у талант народу і віддаючи праці всі сили.

(130 слів)                                                             ( За Я. Гордійчуком)

4. Підведення підсумків уроків.

5. Домашнє завдання.

Знайти текст,  визначити  в ньому  авто семантичні речення.          

Тема. Актуальне членування речення. аналіз тексту на основі текстологічних знань..

Мета. Систематизувати й узагальненими здобуті текстологічні знання, зокрема відомості про актуальне членування речення; формувати вміння здійснювати лінгвістичний аналіз тексту; розвивати логічне мислення. Вміння здійснювати аналіз.

                                           ХІД УРОКУ

1. Узагальнена бесіда за питаннями.

ü  Що є предметом вивчення лінгвістики тексту?

ü  Яке висловлювання є текстом?

ü  Які основні ознаки тексту вам відомі?

ü  Що називається «даним»?

ü  Що називається «новим»?

ü  Які типи мовлення вам відомі?

ü  Що є «даним» і «новим « у реченнях в даних типах мовлення?

ü  Де знаходиться дане і нове в реченнях з прямим порядком слів? В інверсованих реченнях?

                                       Диктант з коментуванням

З’ясувати типологічне значення тексту, свою думку обґрунтувати. У кількох реченнях вказати «дане» і «нове». Визначити тему тексту та його головну думку. Дібрати два варіанти  заголовків: співвідносний з темою, співвідносний з головною думкою.

Галченя було молоденьке. Воно сяяло і блищало чорним блиском. У галченяти було перебите крило. Мабуть, воно випало з гнізда: неподалік у парку повнісінько воронячих гнізд.

Килина притулила галченя до щоки, воно дзьобнуло її в чоло, й дівчина засміялась. Вона сховала пташеня під полою, притиснула ліктем і гайнула в парк. Небо синіло тихо, мило, свіжо, по – дитячому ласкаво. Хоч би тобі вітерцем повіяло, хоч би тобі листочок здригнувся на дереві!

У парку трава стояла висока й молода. Спинившись біля осокорів, з яких линуло вороняче каркання, Килина примостила галченя в кущах під похиленим віттям.

(За Є. Гуцалом)

Завдання. Переписати текст, вставляючи пропущені букви і розставляючи пропущені розділові знаки.

За поданою схемою зробити аналіз тексту (усно)

  Вікна школи відчинені навстіж. Учні с..дять за мольбертами, ч..каючи на викладача ж..вопису. нарешті чуються кроки і на порозі виростає кр..мезна постать. Облич..я викладача світиться щасливою усмішкою, очі радісно пр..мружені. «Збирайтеся!» - всміхається він учням.

   Св..ятковий настрій уч..теля м..т..єво пер..даєт..ся хлопцям – вони збуджено гомонять, зб..раючи п..нзлі., фарби, полотна.

  Бруньки вже скинули світло – коричневі обгортки. На крутосхилах яскравіє ніжно – з..лена трава, а кущі куч..рявляться листям. Небо й з..мля зл..лися в одне багатокольорове полотнище.

  Та найбільше вражає Дніпро: він спокійно й в..личаво лине між просвітлених сонцем б..р..гів, і в тому плині відчувається його бе..мірна сила. Зр..вається ле..кий вітерець, і дз.. ркальна гладінь сіріє. Чудовий Дніпро у тиху погоду! Певно , таким бачив його Гоголь.

(за Б. Чіпом та О. Оганесяном)

4. Домашнє завдання.

 Зробити лінгвістичний аналіз підібраного самостійно тексту.

Тема. Зв’язність тексту. Актуальне членування речення. «Дане» і «нове». Типи мовлення.

Мета. Поглибити знання учнів про таку важливу ознаку тексту, як зв’язність, дати поняття про предмет вивчення актуального синтаксису: формувати вміння визначати дане і нове в реченні. Розвивати логічне мислення, пам'ять,; збагачувати і уточнювати словниковий запас учнів.

                                      ХІД УРОКУ

1. Повідомлення теми й мети уроку.

2. Вивчення нового матеріалу.

Дедалі більшого поширення набуває актуальний синтаксис, що вивчає реальне значення й роль речення в конкретній ситуації спілкування. Автор цієї теорії , чеський мовознавець Матезіус, вважає, що речення слід вивчати в двох аспектах: формальному (граматичному) і актуальному (смисловому).

Основними елементами актуального членування речення є основа висловлювання (те, що повідомляється про основу висловлювання, тобто «нове»). Отже, структура речення залежить від ситуації мовлення.

Відомо, що кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі речення попереднього, вбираючи в себе його частину, а з другого – містить нову інформацію. Саме такою будовою речень і забезпечується зв’язність тексту.

Виходячи з цього, речення можна  умовно поділити на дві частини. Частина, що повторює вже відому з попереднього речення інформацію, називається темою («Даним» («відомим»). Ця частина є вихідним пунктом висловлювання думки. Друга частина речення, що містить в собі принципово нову, не висловлювану до того інформацію, повідомляючи  щось нове про першу частину, зветься ремою («новим»). Рема, тобто «нове», є основним змістом повідомлення і комунікативним центром висловлювання.

Так а побудова речення забезпечує в тексті безперервне збагачення змісту й розвиток думки. Відштовхуючись від «даного», тобто того, що було вже сказано, мовець додає «Нове», таким чином розвиваючи, «рухаючи» думку. Таке членування речення називається комунікативним, або актуальним.

«Дане» служить для зв’язку речень у тексті. «Нове» забезпечує подальше розгортання змісту.

При прямому порядку слів «Дане « стоїть на початку речення, «нове» - наприкінці. При зворотньому порядку (за умови свідомого застосування автором інверсії) «дане» і «нове» можуть помінятись місцями.

Пояснювальний диктант.

У кожному з речень позначити «Дане» І «нове».

Біля казанка з кашею стояв гайворон з опалим крилом. Кривим дзьобом він доставав пахуче їстиво. Каша була ще, мабуть, гаряча. Вхопивши грудочку, гайворон одразу кидав її і ждав, доки охолоне, а тоді пожадливо ковтав.

Раптом підранений гайворон присів перелякано, потім пострибав у кущі, тягнучи крило. Він побачив мисливця. Данило пішов за ним і незабаром повернувся, тримаючи птаха в руках. Птах сердито каркав і намагався клюнути мисливця в руку. Той упіймав розчепіреного дзьоба, став біля казанка навколішки і заходився годувати приблуду кашею з ложки.( за Гр.. Тютюнником)

3. Пригадайте, які типи мовлення ви знаєте?

У розповіді йдеться про послідовні дії або події ;

В описі – про одночасні або постійні ознаки предмета чи явища;

У роздумі зазначаються причини подій, ознак або явищ.

         Навчальний диктант

Коли Славко виїхав за село, землю запинали сутінки. На хвилину спинився під вербою, що скрипіла в безвітрі, озирнувся. Сонно мукали корови, дзенькотіли біля криниці відра, вікна кликали: «Вертайся, Славку, чого роти ночі їхати?»

Славко подивився вперед. До обрію вилася дорога, навколо слався безмежний степ, злегка по штрихований кущиком. Було незатишно й самотньо.

Руки самі повернули кермо: у лікарні лежить тяжко хворий брат. Велосипед рвонув у степ, аж дзижчали шини.

Несподіванка очікувала його за півгодини. На шляху сидів здоровенний вовк. Був він сірий, гостровухий, із зловісним червоними очима. І об’їхати вовцюгана боком ніяк не можна…

Хлопець гірко заплакав. Вовк, мабуть, здивувався, схилив голову, тоді звівся на задні ноги й лизнув Славка гарячим язиком по щоці.

Собак був великий, але марний. І не зловісно, а швидше благально дивилися його очі. Мабуть. Вигнали пса безжалісні господарі.

 Славко поволі рушив. Ззаду, не відстаючи, біг, проводжав його лагідний пес.

(За В. Кавою)   (143 слова)

4. Домашнє завдання

Підібрати тексти з усіма типами мовлення. Переписати, позначити в реченнях «Дане» і «нове»

Тема. Текст, як поняття лінгвістики тексту. Змістова цілісність тексту (тема, підтеми,                         головна думка тексту)

Мета. Проінформувати про предмет вивчення лінгвістики тексту, поглибити знання             про таку важливу ознаку тексту, як його змістова цілісність, забезпечувати     передаванню в ньому актуальною (фактичним матеріалом) і концептуальною (      виявом авторської установки, задумом) інформацією; розвивати логічне мислення,         увагу, пам'ять.

                                   ХІД УРОКУ

І. повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Лінгвістика тексту – галузь науки про мову, що почала активно розвиватися з 70-х років минулого століття. Основним поняттям лінгвістики тексту є текст , а предметом вивчення – зміст і структура (будова) тексту. Завдання лінгвістики тексту – виявити й дослідити загальні закономірності побудови тексту.

Єдиного визначення поняття тексту в сучасній науковій літературі не існує. Найпоширенішим є визначення тексту як  групи речень , об’єднаних спільним змістом, головною думкою та граматично. Отже, більшість мовознавців вважає, що текст має складатися хоча б з двох речень. Інші науковці вважають, що текст може утворюватися з одного речення. прикладом текстів, що складаються з одного речення, можуть бути лозунги (Слава Україні!), заклики (Люби, оберігай казковий рідний край!), прислів’я , загадки, коломийки, крилаті вислови, афоризми.

Текст обов’язково висвітлює певну тему. Щоб зміст тексту було висвітлено зв’язано, послідовно, повно, автор тексту виділяє складові частини загальної теми – підтеми й мікротеми. Таким чином, загальний зміст певної частини тексту вичерпується сукупністю змісту мікротем.

Проте суть тексту не вичерпується лише його темою. Важливим є не лише те ЩО висвітлює текст, а те ЯК це в ньому висвітлено, адже автор обов’язково виявляє власне ставлення до передаваної в тексті інформації. Комунікативну мету тексту (навіщо створено текст: схвалити, засудити, заперечити, закликати, спонукати, застерегти…) у навчальній практиці прийнято називати ГОЛОВНОЮ ДУМКОЮ ТЕКСТУ.

Якщо висловлювання не є ТЕМАТИЧНО ЦІЛІСНИМ (підтеми і мікротеми не є частинами загальної теми), не об’єднане ГОЛОВНОЮ ДУМКОЮ, воно не є текстом.

Крім тематичної змістової цілісності, визначають такі ознаки тексту: зв’язність, певна послідовність речень, використання мовних засобів зв’язку між реченнями, завершеність.

Пояснювальний диктант.

Визначити тему, головну думку тексту. Дібрати два варіанти заголовка: співвідносний з темою та співвідносний з головною думкою тексту. Визначивши й сформулювавши підтеми тексту, колективно скласти й записати його простий план. Пояснити, у чому полягає відмінність між підтемою й мікротемою тексту.

За півроку до смерті Тараса Шевченка йому було надано звання академіка гравюри. Тоді ж було влаштовано виставку творів митців, відзначених високими званнями. Шевченко виставив автопортрет, намальований олійними фарбами.

Митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою у вусі. Було створено образ лицаря, гетьмана України чи кошового Запорізької Січі, духовного провідника народу. Певно, це був протест проти самодержавства, яке ламало, але не зламало Кобзаря.

Працюючи над автопортретом, Шевченко не дбав про збереження подібності, і якби він не вніс твір до каталогу виставки як автопортрет, його б за такий не сприйняли. Мету художник поставив значнішу – втілити в образі українця нескорений дух народу. Мистецька вартість твору полягала в підкресленні незборимості нації.

Художник не збирався продавати портрет, проте несподівано для автора його купили за високу ціну. Отже, після виставки в Шевченка з’явилися гроші. Усе до копійки він віддав на видання «Букваря» для недільних шкіл.

(142 слова)          (За Я. Гнояном)

Орієнтовний план (підтеми тексту)

1.      На виставці академік Шевченко показав олійний автопортрет.

2.      було створено образ духовного просвітника народу – гетьмана чи кошового Запорізької Січі.

3.      Мета художника – втілити в образі українця нескорений дух народу.

4.      Гроші за автопортрет пішли на видання «Букваря» для недільних шкіл.

Домашнє завдання.

Знайти текст, переписати , виділити в ньому підтеми. Скласти план.

1. тести 5 клас
2. лінгвістика тексту
3. розвитки мовлення
4. будова слова
5. фразеологія
6. лексикологія
7. роздатковий матеріал 5 клас
8. фонетика
9. орфоепія
10. графіка
11. українська мова українська література
12. Кітс
13. Античність
14. Грін
15. Мольєр
16. Гете
17. виховні години
18. конспекти
19. світова література